День пам’яті та примирення і День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
Дата: 09.05.2022 20:16
Кількість переглядів: 267
День пам’яті та примирення і День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні є знаковими для кожного українця, хто шанує пам’ять старших поколінь, чиї діди і прадіди боронили рідну землю від окупантів – так само, як сьогодні наші воїни-захисники воюють з жорстоким і цинічним російським агресором. Тож нині ці свята проходили у Нехворощі в особливій атмосфері – здебільшого сумній, без гучних парадів і концертів, як було раніше. Але обов'язково настане той світлий день, коли святкуватимемо наші перемоги по справжньому!
А сьогодні зранку відбулося покладання квітів до пам’ятника Слави, що в центрі села. Участь у ньому взяли працівники сільської ради на чолі з головою СТГ Віктором ДУБОВИЧЕМ та його заступницями, а також колективи відділу освіти, Будинку дитячої та юнацької творчості, Центру надання соціальних послуг, голова ради ветеранів Тетяна КИРИЧЕНКО, директорка Будинку культури Ірина ДЯЧЕНКО, приватна підприємиця Світлана ДУБОВИЧ.
У короткій промові Віктор Олександрович підкреслив, що не було б Перемоги у 1945 році, то можливо, не було б і нас на цій землі, яка є і буде українською. А ще зазначив, що День перемоги над нацизмом відзначатимемо завжди, як і схилятимемося над могилами загиблих, приходитимемо до пам’ятних місць, де сплять вічним сном захисники. Естафета пам’яті, що передається від покоління до покоління, повинна продовжуватися.
Потім Віктор ДУБОВИЧ разом із заступницею Зоєю КОРОЛЕНКО завітали до осель найстарших за віком нехворощанок, які мають статус учасниць Великої Вітчизняної війни, та вручили подарункові набори від керівництва Полтавської газонафтової компанії, привітали їх зі святами - Днем Перемоги та вчорашнім Днем матері, кожній бажали здоров’я і довголіття, й неодмінно - під мирним небом!
У Нехворощі подарункові набори одержали Катерина Минівна ТРЕТЯК, Лариса Дмитрівна КРИКЛЯ, Ніна Харлампіївна СКЛЯР, Ганна Панасівна МАСЛАК.
Кожна з цих жінок дякували керівництву громади та ПГНК за увагу, за пам’ять про далеку війну, за повагу до живих ветеранів і до тих, кому не довелося дожити до 77-ї весни з Дня Перемоги у 1945 році.
Потім В.ДУБОВИЧ та З.КОРОЛЕНКО разом з водієм сільради Анатолієм ШИЙКОЮ об’їхали всі кладовища села – «кіровське», «калінінське», «чапаянське», «двадцятянське», «швачківське» та в селі Регірянка, де поклали букети бузкових квітів до обелісків, на яких викарбовано імена полеглих на фронтах нехворощан. Крім того, на кладовищі відділку «двадцятий» підійшли до обеліска, що стоїть вартовим нашої пам’яті біля десяти братських могил – тут у жовтні 1943 року похоронили солдат, які померли від ран в пересувному військовому госпіталі. А на «кіровському» кладовищі Віктор Олександрович підійшов до могили свого родича Костянтина Микитовича ЧМИХАЛА, який воював танкістом з першого дня війни, брав участь у знаменитій Сталінградській битві, а 7 вересня 1943 року вже на території Полтавщини, у Котелевському районі, його танк підбили німці, що спішно відступали. Машина загорілася, командир танку Чмихало одержав тяжкі опіки. Але молодість та незборима сила духу допомогли здолати смертельну небезпеку, хоча все подальше життя Костя Микитович носив сліди тих опіків. А прожив він майже 92 роки.
Не міг Віктор Олександрович не підійти і до могили свого батька Олександра Йосиповича, дитинство якого теж зачепила Німецько-радянська війна.
На жаль, час бере своє, і вже всі учасники бойових дій у тій війні та майже всі її свідки відійшли за Межу вічності. Але є їхні могили, до яких нам належить ходити і які не повинні заростати травою безпам’ятства й байдужості. Ці травневі дні довели, що ми не забуваємо тих, хто зборов фашистський нацизм у сорокових роках 20-го століття, а наше покоління – покоління їх нащадків – здолає рашистський нацизм двадцятих років 21-го століття. Вони перемогли тоді, ми переможемо зараз. Інакше бути не може!
