НАРАДА ПЕДАГОГІВ У МАЯЧКІВСЬКІЙ ШКОЛІ

Дата: 12.01.2021 19:41

Кількість переглядів: 405

Сьогодні на базі Маячківського ЗЗСО І-ІІІ ст. ім. академіків Левицьких відбулася нарада керівників усіх закладів освіти нашої громади. Участь у ній взяли голова ОТГ Віктор ДУБОВИЧ, його заступники Микола ЗАВЕЗЬОН, Зоя КОРОЛЕНКО та Ольга ХОМЕНКО, а також начальник відділу освіти Ірина ШЕРСТЮК.

 

Гостей зустрічали директор Маячківської школи Людмила БИЧКОВА, завуч Людмила ТЕЛИЧКО та учитель історії, депутат ОТГ Василь МАСЛЕЙ.

 

Спочатку Людмила Григорівна познайомила присутніх зі своїм закладом, коротко переповіла його історію та розповіла про сьогоднішнє життя. Гостям цікаво було дізнатися, що заклад діє у трьох приміщеннях, одне з яких зведене 120 років тому. Нині в цій школі навчається 72 учні у дев’яти класах, два з яких – інклюзивні. Школа має власну стратегію розвитку на 5 років. Особливістю її діяльності є те, що все оформлення у закладі виготовлене руками дітей. Слава про умілі руки маячківських гуртківців, якими керує учитель Сергій РОМАНЧЕНКО, відома далеко за межами і села, і всієї громади. Вони уміють і малювати, і випалювати на дереві, і ліпити з солоного тіста, і в’язати гачком. Тож коридор основного корпусу буквально «розквітає» від дитячих поробок. Тут є так звана «Галерея мистецтв», де і портрети видатних земляків, і зоряний календар, і малюнки, і м’які іграшки… Не кожна школа може похвалитися таким розмаїттям учнівських виробів, що свідчать про захоплення дітей, про їхнє бажання долучатися до творчості. Раз на рік діти влаштовують виставку-розпродаж своїх робіт, а на виручені гроші нещодавно замінили освітлення в музеї музичних інструментів, який також є «родзинкою» цієї школи. Створив його великий шанувальник народної музики Сергій Миколайович РОМАНЧЕНКО, особисто зібравши всі експонати.

 

Крім того, учні збирають пластик і макулатуру, й нещодавно на зароблені кошти школа придбала три невеликі швейні машинки, тепер дівчатка вчаться виготовляти на них захисні маски.

 

Для оновлення меблів заклад взяв участь в обласному проєкті, виграв його і тепер чекає на оновлення.

Тут існує давня традиція, коли одинадцятикласники дарують школі на згадку про себе не якийсь придбаний у магазині сувенір, а теж зроблений своїми руками. Так за кілька десятиліть зібралася ціла колекція вишитих рушників з прізвищами випускників. Ці полотна займають почесне місце у краєзнавчому музеї, колись започаткованому вчителькою Марією Юхимівною КОРПУСЕНКО, а нині її справу продовжує Василь Васильович Маслей – він поповнює музейну колекцію, збирає друковані матеріали з історії села та рідної школи, проводить екскурсії.

У закладі немає своєї ні спортивної зали, ні актової, однак всім відомо, що діти тут і спортом займаються, і художньою самодіяльністю, особливо люблять хореографію, готують різні флешмоби.

 

Людмила Григорівна розповіла, що навіть невеликі кошти, зароблені школою, допомагають вирішувати якісь проблеми. Скажімо, за реалізований урожай соняшнику, вирощеному на шкільній землі, обладнали автономний водогін та внутрішні туалети. Існує тісна співпраця з ТОВ «Говтва», яке не тільки орендує шкільну землю, а й надає спонсорську допомогу в заміні вікон чи дверей, допомогли придбати саджанці й закласти фруктовий сад.

Назвала директор і проблеми закладу, яких також вистачає. Скажімо, потребує заміни газовий котел, у школі застаріла матеріально-технічна база. Болісно сприйняли маячківські педагоги той факт, що семеро їхніх учнів перейшли навчатися до Андріївської школи…

 

У ході пленарної частини перед присутніми виступив В.Дубович, який зазначив, що цим зібранням започатковується знайомство з усіма закладами освіти в ОТГ. Адже освітня галузь постійно перебуває в полі зору керівництва громади, і не тільки тому, що воно дбає про підростаюче покоління, а ще й тому, що ця галузь «забирає» значну частку місцевого бюджету. Зізнався, що Маячківська школа справила приємне враження: «видно, що тут працюють і дирекція, і педколектив, і діти». Висловив готовність допомагати, хоч це буде складно за нинішніх умов, коли держава всю відповідальність за життя в громадах переклала на самі громади, залишаючи собі здебільшого контролюючі функції. «У нас є бажання працювати, у нас є з ким працювати, а всі проблеми впираються в кошти, – говорив голова ОТГ. – Тому змушені переглядати штатні розписи, поки що «заморозити» виплату премій, вдаватися до інших непопулярних заходів, аби пережити сьогоднішню скруту й думати про завтрашній день», – зазначив Віктор Олександрович. Попросив керівників ділитися думками щодо того, як можна вирішувати ті чи інші проблеми в кожному закладі, що стосуються виготовлення проєктно-кошторисних документацій, реконструкції систем опалення, ремонтів приміщень та їх утеплень, забезпечення протипожежними засобами, тощо.

 

Нагадав про Лівенський НВК, який «хотілося б зберегти, але дуже важко це зробити, коли учнів меншає, систему опалення в їдальні треба реконструювати, електроплити «з’їдають» по 5 тисяч кіловат електрики за два тижні. «Обманювати нікого не будемо, скажемо відверто: утримувати такий заклад не раціонально, як і вкладати кошти в його капремонти. Рано чи пізно доведеться приймати якесь рішення. Усім вам відомо, що Шедіївський дитсадок стоїть перед загрозою закриття, бо не відповідає протипожежним вимогам. А виконати їх, тобто обробити дерев’яні елементи даху спецрозчином, зробити запасні виходи в приміщенні, виготовити всю належну документацію, закупити вогнегасники чи протипожежні крани і т.п., за нинішніх умов нелегко. Проте ми боремось за нього, вже усунули окремі недоліки, шукаємо захисту через судові інстанції, вже відбулося три судових засідання і четверте призначене на третє лютого. Аби нам вирішити всі наші проблеми – не вистачить і десяти бюджетів».

 

Свої проблеми є і в Нехворощанському закладі. «Там потребує капітальної реконструкції система каналізації. Варто утеплити приміщення, відремонтувати дах, а ще хотілося б розширити спортивну залу, бо це все-таки опорний заклад».

 

Ведучи мову про Будинок дитячої та юнацької творчості, В.О.Дубович зазначив: «Штат дуже великий. Приміщення давнє і потребує значних коштів на утримання. На вулиці за два метри від нього смітники і бур’яни». На слова директорки Тетяни ЛЕЩЕНКО, що то, мовляв, «не наша територія», Віктор Олександрович зауважив: «То все територія громади, і під своїми стінами можна порядок навести для привабливого вигляду. У вас там достатньо для цього людей. Я розумію, що до всього можна звикнути, отак ми й звикли жити поміж смітників, а потім ще й ображаємося, коли хтось робить з цього приводу зауваження».

Говорив керівник громади й про штати обслуговуючого персоналу, які утримуються за рахунок місцевого бюджету. Для порівняння навів такі цифри: у Маячківській школі на 72 учня 12 «технічних» посад. У Нехворощанській на 201 учня – 22,5 ставки. У Соколовобалківській – 22 ставки на 83 учні. «Немає в мене жодних упереджень, але в Соколовій Балці штат обслуговуючого персоналу явно «роздутий», – зазначив голова громади. – Якщо ви від нас чогось вимагаєте, то будемо й ми вимагати від вас оптимізації».

 

Директор Світлана ЗЕМЛЯНА заперечила ці претензії, посилаючись на норми, встановлені законодавством. А ще вказала на неможливість взяти шкільні автобуси на баланс школи через відсутність у школі належних умов для їх зберігання й випуску в рейс. До всього пояснила, що технічних працівників на період карантину перевела на чергування за розробленим графіком, бо так рекомендує відомче Міністерство.

 

В цьому Соколовобалківська школа виявилась єдиною серед шкіл громади, бо в інших школах техпрацівники щодня ходять на роботу. «Дійсно, у нас вони цілком завантажені, бо маємо велику територію», – підтвердила директор Нехворощанського ЗЗСО Тетяна ГРИЦАЙ. «А чому в Соколовій Балці інакше? – запитав В.Дубович. – Я розумію, нема вини людей в тому, що карантин, але хіба керівник закладу не повинен враховувати інтереси всієї громади? Хіба мало роботи у вашій школі? Чому в одних школах люди ходять на роботу, а в Соколовобалківській чергують за графіком? За що ми платимо їм гроші з ОТГ, коли вони дома сидять?».

 

Вислухавши зауваження Світлани Земляної, керівник громади звернувся безпосередньо до неї: «Нам буде дуже важко з вами працювати, Світлано Борисівно. Ви дотримуєтесь букви написаного закону, а життя теж диктує свої закони й вимоги. Ви хочете від нас одержати максимум, а від себе дати мінімум. Ви не прагнете йти на компроміс, але я теж людина вперта. Жоден з керівників, тут присутніх, не приймає вашу позицію, хоча вони користуються тими ж законами. Одна ви чомусь все підводите під скандал».

 

Насамкінець Віктор Олександрович закликав керівників навчальних закладів бути не тільки освітянами, а й господарниками на своїй території.

 

Заступник голови ОТГ Микола Завезьон нагадав, що в приміщенні Лівенського Будинку культури планувалося облаштувати спортивну залу, але досі роботи не завершені, хоча там зосталося не так і багато вкласти ресурсів. До того ж місцеві фермери та підприємці дають згоду допомогти.

Віктор Дубович схвально відгукнувся про ідею довести спортзалу до логічного завершення, щоб слугувала і лівенській, і маячківській молоді.

 

Заступник голови Ольга Хоменко звернула увагу присутніх на важливість підключення шкіл до сучасного сервісу електронних щоденників і журналів. Потім обговорили кілька суто «відомчих» питань, що стосувалися організації харчування у дошкільних закладах, закупівлі продуктів, тощо. З ними виступили заступник начальника відділу освіти Яна ЛЕВАДНА та головний спеціаліст Інна БРЕДУН.

 

Підбиваючи підсумки зустрічі, керівник громади подякував адміністрації Маячківської школи за гостинність.

« повернутися