СУПЕРЕЧКИ, ВЗАЄМОЗВИНУВАЧЕННЯ, НЕПОРОЗУМІННЯ…
Дата: 01.03.2021 23:29
Кількість переглядів: 854
На жаль, цими «чеснотами» сьогодні переповнювалася глядацька зала Соколовобалківського Будинку культури, де зібралися жителі цього села, а також Андріївки та Світлівщини, аби обговорити перспективи розвитку навчальних закладів, що діють на цій території. Зокрема, загальноосвітньої школи, з якої в нинішньому навчальному році 28 учнів перейшли до Андріївського ліцею. Це призвело до зменшення державної субвенції майже на два мільйона гривень, тоді як кількість обслуговуючого персоналу залишається незмінною, а він фінансується з місцевого бюджету, як і утримання закладу загалом.
Але не тільки ця біда спіткала школу. «Я коли три місяці тому вперше тут побував, то був просто вражений тією безгосподарністю, яку побачив на власні очі» – почав свій виступ керівник громади Віктор ДУБОВИЧ. «Система опалення вкрай занедбана. Порівняймо: за один зимовий місяць Нехворощанська школа спалила 5200 м. куб. газу, а Соколовобалківська у цей час – майже 9400 кубів. По теплотрасі йдуть великі втрати. Всі мої спроби допомогти школі вирішити її проблеми зустрічаються «в штики». Все зводиться до одного: я нібито маю особисту упередженість до директора, критикуючи її роботу як керівника. Але моя позиція чітка: директор повинен перейматися не тільки організацією навчального процесу, до чого я жодних претензій не маю, а й господарськими питаннями. Мені дуже хочеться зберегти цю школу, якій за такої безгосподарності важко конкурувати з Андріївською. Особисто я зустрічався з обласними керівниками, сюди приїздив голова обласної ради, я стукаю в усі двері, аби показати проблеми в нашій громаді. Зараз всіма силами стараємося зберегти Шедіївський дитсадок. Дуже прикро про це говорити, але співпраці з директоркою закладу як не було, так і немає. Світлана Борисівна часто перебуває на лікарняному, у неї часто робочий день триває до чотирнадцятої години. Більше того, якось вона нібито пішла на лікарняний, а насправді полетіла на чотири дні за кордон відпочивати, і це підтвердила міграційна служба України. Іншого разу сказала мені, що перебуває на лікарняному, коли я запрошував їй приїхати на сесію. Колись прийде час, і Світлана Борисівна поїде в Нові Санжари, а тут зостанеться колектив, половина якого опиниться без роботи. Тому сьогодні стою перед вами, аби порадитися, як нам діяти далі. Як побороти всі ці негаразди? І де ми помиляємось? Я за об’єднання зусиль, за порозуміння, за нормальний діалог, за вирішення проблем однією командою. Моє бачення таке: щоб зберегти школу, ми повинні боротися за її наповнюваність, боротися за дітей, а для цього треба створити їм належні умови. Щоб у вас не було перевитрат газу, щоб утеплити приміщення (для цього вже виготовляємо проєктно-кошторисну документацію), щоб не був у нього облуплений фасад, і тому подібне. У планах – передати Соколовій Балці шкільний автобус з Нехворощі, куплений за інфраструктурну субвенцію, бо ваш давно потребує заміни. Хочемо здешевити харчування дітей, а може й взагалі зробити безкоштовним, але це можна зробити тільки за рахунок шкільної землі, яку орендують агрофірми. Скажімо, у Маячці та сусідніх селах орендарі вже погодилися підняти орендну плату від 12 до 15 тис. грн. за гектар. Це цілком реальні суми на сьогоднішній день. Однак Світлана Борисівна і не прагне до цього. А стукати у високі кабінеті хотілося б не мені одному, а з адміністрацією школи. Я прийшов допомогти вам, але підтримки з вашого боку не відчуваю».
Слово взяла Світлана ЗЕМЛЯНА. Вона зауважила, що Віктор ДУБОВИЧ – «вже шостий голова сільради за мою 25-річну роботу на посаді директора, і перший, хто приїздить у школу побачити тільки ті приміщення, які валяться». Говорила про спортивну залу, яка «валиться з дуже давніх часів», про «Чисту криницю», яка «платила і платить більше від усіх». Про те, що «директорка не може вирішувати цих господарських питань». Згадала Світлана Борисівна і «задекларовані мільйони готівкою, яких я не нажила, натомість нажила хвороби. І вам ніхто не давав права говорити про мої лікарняні, це порушення моїх прав. Тим більше говорити неправду, що я місяць тому їздила за кордон, і та служба, яку ви назвали, це легко підтвердить. А щодо зменшення кількості учнів, то всі ви знаєте, чому вони пішли, яка була політика. Дехто переходив і плакав, але побороти систему не могли. Ви рятуєте тільки нехворощанську школу, а про нашу не дбаєте. Ви там і ліхтарики ставите, і тротуари прокладаєте, а що має Соколова Балка? І в усьому винна Земляна? Або ті вчителі, які працюють, не покладаючи рук, а ви на їхні голови ллєте бруд. Це добре, що ви розбудовуєте Нехворощу, але всі кошти, які формують місцевий бюджет – це наші кошти, бо соколяни дихають газом зі свердловин. З нами ніхто мирно не говорив, крім тупотіння ногами, обзивання та звинувачення, що наша школа нам самим не потрібна. З нами чинять дуже непорядно. Ви не хочете зі мною працювати, бо я дуже багато законів знаю, а вам потрібен дурний директор, бо таким легше управляти. Я не нахиляю голову і не йду на повідку, як інші директори. Не роблю так, як хочеться комусь одному. І знайте: ми будемо боротися за свою школу, а боротися ми вміємо!».
Далі дебати продовжили присутні глядачі. Вчителі здебільшого ставали на захист свого закладу, вони переконували, що стараються навчати дітей, як слід. Хоча прозвучала і дещо дивна фраза: «Але ми не винні, що діти мають низькі знання!».
Заступниця директорки Людмила ДЕРЯГА звернула увагу, що діти-початківці, які пішли навчатися в Андріївський ліцей, «перескочили» там перший клас і опинилися відразу в другому. «Це говорить про те, що в ліцеї щось не так».
Анатолій КРАВЕЦЬ поцікавився, чи можна у Соколовій Балці школу реорганізувати в ліцей. «А якщо неможливо, то треба подякувати Оксані Вікторівні БОРСУК, яка створила Андріївський ліцей, і наші діти з 9-11 класів ходитимуть туди, а не їздитимуть в Полтаву. Правда в тому, що треба дякувати за це, а не лаяти Андріївську школу».
Хтось задав питання, яка частка надходжень до місцевого бюджету від соколовобалківської землі. Відповіла головний економіст Любов НОМЕРОВСЬКА: 20-24 відсотків, тоді як нехворощанської – 36-38, а маячківської – 33-34 відсотка. Пояснюється це тим, що у Соколовій Балці найбільше одноосібників, які уникають сплати податків. «Я теж за збереження школи, – додала Любов Андріївна. – Я ніколи не чула, щоб хтось казав, ніби у нас погані педагоги, де ви таке чули? А господарські питання – то інша річ».
«У нас проблема не в педагогах і не в навчальному процесі, а в тому, як зберегти наявну кількість дітей, і над цим повинно думати не тільки керівництво громади, а й адміністрація школи» – додав Віктор Дубович.
Викладач музики Ірина ДІДЕНКО спробувала згладити атмосферу неприязні, що вирувала в залі, звернувшись до присутніх батьків з проханням уважніше контролювати своїх дітей, «аби ті поменше сиділи в Інтернеті. Дуже важко нам працювати з нинішнім поколінням дітей, котрі цікавляться тільки гаджетами, і спробуй нагримати на них. Однак творча атмосфера у школі дуже гарна, саме тут мені найкраще писати вірші». Один із них, якраз на тему ситуації навколо Соколовобалківської школи, Ірина Олександрівна пообіцяла оприлюднити у Фейсбуці.
До порозуміння закликала і вчитель-філолог, класний керівник 9-го класу Тетяна ЗІНЧЕНКО, запевнивши присутніх: «Те, що може зробити зі свого боку педагогічний колектив, ми зробимо. Бо сюди вкладаємо душу. А дітей меншає, бо не залишається молодь через відсутність роботи. І в Андріївку діти пішли не тому, що їм у нас було погано, просто дорослі запровадили таку політику між собою».
«Повторю ще раз: прокидайтеся від дрімоти! Якщо ми разом не візьмемся за вирішення проблем у громаді, то всім нам гріш ціна! – говорив В.Дубович. – Якщо кількість дітей у школі зменшуватиметься, то ми змушені будемо перевести її на нижчий рівень, навіть якщо до цього не спонукатимуть освітянські закони. Проте спонукатимуть закони економіки і нам не буде чим платити зарплату. У вас нині на обслуговуючий персонал школи іде 1 млн. 700 тис. гривень!».
«Але ж цей персонал передбачено штатним розписом!, – знову апелювали до законів Світлана Борисівна та її колеги. – Ви рятуєте Нехворощу, а нас топчите!».
Андріївський фермер Андрій ГОРОБЕЦЬ звинуватив В.Дубовича у бездіяльності. «Ви забули про Соколянку, ви подивіться на дороги!» – вигукував він з місця.
«Упевнений, що сьогоднішня наша зустріч не була даремною, і кожен зробить після неї правильні висновки, якщо хочемо йти вгору, а не падати вниз» – підсумував керівник громади.
