НЕ ДО СОВІСТІ ЗВЕРТАЮСЬ...
Дата: 06.04.2021 20:15
Кількість переглядів: 283
Друзі! Біда! Вчора побував в кількох селах нашої громади. І повернувся морально знищеним. Випалені луки, погорілі болота... Для чого? Кому вони заважали? Ні! Біда не з луками, біда з нами! Бо ми вирішили, що господарі усього, що все тільки для нас. Ой, помиляємось! Можемо заплатити страшну ціну. Звертаюсь до піролюбителів: "Припиніть! Не до совісті вашої апелюю - боюсь, до неї вже пізно. Але - до страху вашого. Не забувайте, що за вами теж спостерігають, вас спіймають і покарають. Якщо не люди, то є сила, від якої ніколи не втечете і ніде не сховаєтесь.
Горять луки й очерет,
Попіл ляга колами,
Й не приноситься вже мед
Із ромашки бджолами,
І не чути аромат
М'яти і полину,
Ось такий є результат
Підлих дій людини.
А на згарищах димлять
Чорні кротовиці,
І в кущах не цвірінчать
Горобці й синиці.
Як вугілля осока
На болоті стала,
Й не відпала та рука,
Що сірник кидала.
Не заваримо вже в чай
З дикої малини,
Виручає урожай
З чужої країни...
Розриває серце зов:
«Дорогий народе!
Не вбивай в собі любов,
Бережи природу!
Нехай луки зацвітуть
В барвах скатертиною,
І згадаєте цю суть -
Завжди буть людиною".
Закликаю без прикрас,
Як з глибин історії,
Бо земля звільнить від нас
Власну територію...
05.04.2021р. Не полишаю надію, що мої слова "долетять" до чиєїсь свідомості.
З повагою - Валентин ІВАШИНА,
смт Нові Санжари
