ДВІ КОМІСІЇ В ОДИН ДЕНЬ
Дата: 17.04.2021 14:55
Кількість переглядів: 323
16 квітня члени постійної комісії з питань освіти Нехворощанської сільської ради провели виїзне засідання, яке проходило у приміщенні Лівенського НВК. Головне питання, яке обговорили депутати, а з ними – заступники голови громади Ольга ХОМЕНКО, Зоя КОРОЛЕНКО, Микола ЗАВЕЗЬОН, Світлана КАЛІНІЧЕНКО, начальник відділу освіти Ірина ШЕРСТЮК та директорка закладу Лідія ЮРЧЕНКО, стосувалося перспективи цього навчально-виховного комплексу, який об’єднує заклад загальної освіти І-ІІ ступенів та дошкільний заклад (дитсадок).
Звісно, питання дуже болісне і неприємне, адже за сучасних законодавчих та юридичних обставин депутатський корпус змушений іти на такі непопулярні кроки, як ліквідація НВК. Ольга Станіславівна звернула увагу, що закрити можна тільки весь комплекс цілком, і не вийде залишити один дитсадок. Його доведеться відкривати заново «з нуля», а це потягне за собою значні витрати, у межах 7-8 мільйонів гривень: на проєктно-кошторисну документацію, на реконструкцію приміщення, на виконання усіх санітарних та протипожежних вимог, тощо. Крім того, зараз на фінансування лише дитсадка витрачається з місцевого бюджету 920 тисяч гривень у рік – це на десятеро дітей, які відвідують заклад. Якщо ж залишити все цілком, як є, тобто і школу також, то місцевий бюджет не витримає такого навантаження. Адже треба мати на увазі, що кухня і їдальня тут розміщені в окремому від дитсадка приміщенні, а це подвоює витрати на енергоносії. До того ж нині такі жорсткі вимоги до тих же санітарних та протипожежних умов, що їх виконання теж потребує чималих грошей, а ігнорування цих норм все одно призведе до закриття закладу приписами контролюючих органів, ще й штрафами нас обкладатимуть чи судовими справами, як це було з Шедіївською «Веселкою».
Ольга Станіславівна запропонувала детально обговорити цю тему, в тім числі й можливі шляхи вирішення даної проблеми, якщо хтось бачить такі шляхи.
Депутат, член бюджетної комісії Віктор САКЕВИЧ, який живе в Лівенському, почав свій виступ зі спогадів, як 10 років тому відкривався дитсадок, як усією сільською громадою наближали цю радісну для всіх подію. І ось тепер він – на порозі закриття. Віктор Миколайович стурбований долею приміщень у разі їх вивільнення. Він вважає, що можна подумати і знайти вихід, як зберегти заклад попри ті вимоги, які ставить перед нами законодавство. Що не варто було купляти машину-сміттєвозку, а пустити гроші на дитсадок, і він ще рік існував би.
На думку депутата Василя БІЛОКІНЯ, «ми живемо за якимись кліше, які нічого спільного з добром не мають». Його пропозиція – «щось поміняти, і не просто так, а створити в громаді мозковий центр, який би все прорахував до копійки і знайшов кошти для збереження дитсадка, знайшов наші економічні «прогалини», щоб менше витрат було на енергоносії. «Бо насправді наші енергоносії – у лісосмугах, і якби японцям показав, скільки там дров, то вони сміялися б з нас, що ми не можемо забезпечити заклади освіти безплатним опаленням на зиму. До того ж пів села байдикують, ви заставте їх напиляти дров. Зрештою, я вам натюкую соломи і топитимемо соломою, коли у вас не вистачає грошей на той газ! Ви сімсот тисяч викинули на проєктну документацію для водогону… Та я сам повтикаю кілочки, і буде вам проєкт! Гроші треба заробляти і розумно витрачати, ефективними менеджерами треба бути! Можна в Лівенському зробити початкову школу, розвантаживши Маячківську, а там нехай будуть лише старші класи».
Як один з варіантів, Василь Володимирович пропонував узяти кредит і, наприклад, вирощувати гусей – «дуже прибуткова справа. Більше ста корів утримувати – і теж буде прибуток. Людей треба лише змусити працювати, тоді й будуть гроші в бюджеті на школу, на дитсадок, і на все. Завдання влади – показати людям, де є мотивація до праці, бо в умовах тривалого переходу від соціалізму до капіталізму вони всього бояться і не бачать тієї мотивації».
Яку реконструкцію приміщень треба провести, аби вони цілком відповідали сучасним вимогам і в них далі існував дитсадок, розповіла начальник відділу освіти Ірина ШЕРСТЮК: «Як не дивно, але в першу чергу вимагатимуть встановлення пандусів. Далі треба замінити внутрішню електромережу, яка не відповідає сучасним навантаженням. Комп’ютерного класу вона не витримає. Та тут і немає комп’ютерного класу, його ще треба купити. Є приписи щодо пожежних умов: дерев’яні конструкції не оброблені, пожежний гідрант відсутній, і т.д. Санітарні норми – то взагалі окрема розмова. Їдальня непогана, але ж стоїть окремо, у ній треба провести реконструкцію опалення, поновити кухонне обладнання, тощо. Це неймовірні кошти. А дитсадок хотілося б зберегти…».
«Ви не про санітарні норми думайте, а про дітей! Чому наша освіта не заборонить возити дітей в Андріївку, адже вони мусять о шостій ранку прокидатися, а о сьомій вже сідати в автобус!» – емоційно зауважив В. Білокінь. Йому пояснили, що тепер батьки самостійно вирішують, куди їздити їхнім дітям – в Андріївку чи Маячку, за три кілометри чи за десять кілометрів.
Лідія Юрченко висловилася, що виною всьому – шкільні автобуси. «Через них школи «розповзаються». Батьки вкинули дитину в автобус – і на цілий день, куди б не повезли. От і їздять у Маячку».
Василь Володимирович продовжив: «Не кажіть мені глупі речі про якісь пандуси, не робіть глупих витрат грошей, не будуйте танцмайданчики, як торік у Маячці! Поміркуйте: сучасним дітям не обов’язково давати у школі якісь науки. Її завдання – навчити книжку читати і знаходити там необхідну інформацію. Навіть табличку множення не треба вчити напам’ять, сьогодні все порахує телефон. Хто хоче – той сам всьому навчиться, це підтверджує життя і мій двадцятирічний досвід педагога. Не думайте, що вчитель зможе дати якісь знання, коли дитина сама не хоче їх здобувати, пора вже викинути з голови ці радянські штампи! Тому для нас головне, щоб діти проводили відведений час у рідному закладі, в рідному селі, а ми позбавляємо їх такої можливості. І комп’ютерів не обов’язково вчити, діти й самі навчаться ними користуватися, он мій трирічний онук володіє планшетом краще за мене. Питання в іншому – чи зможуть батьки купити їм комп’ютер».
«Ну хоча б у школі вони повинні бути доступними для всіх» – зауважила О.Хоменко.
Голова комісії, директор Нехворощанської школи Тетяна ГРИЦАЙ та депутат Ірина ШЕРСТЮК вели мову про перспективу освіти в громаді загалом, а вона не надто приваблива. Через зменшення кількості дітей через кілька років не буде шкіл з третім ступенем, зостануться лише І-ІІ ступеню, навіть у Нехворощі. «Через три роки і Маячка, і Соколова Балка возитимуть дітей у Нехворощу» – додала Світлана Калініченко. «Таку реформу в цій галузі придумала держава, а ми всього лиш її виконавці» – підсумувала Ольга Хоменко.
Як говорив на зустрічі з жителями села голова СТГ Віктор ДУБОВИЧ, «не ми закриваємо – закриває система». Ці слова Віктор Олександрович повторив і на засіданні бюджетної комісії, яка збиралася також учора в його кабінеті. Обговоривши кілька фінансових питань, він вже наприкінці повторив для присутніх депутатів: ми не можемо щось закрити, а щось залишити, тому доведеться закривати НВК цілком. Потім відкрити дитсадок заново – справа нереальна через надто жорсткі вимоги різних контролюючих органів. Та й по вісім тисяч гривень щомісяця з бюджету на кожну дитину – такої «розкоші» ми не можемо собі дозволити в нинішніх фінансових умовах.
Віктор Олександрович згадав пропозицію поїхати з лівенчанами до Полтави і там у високих кабінетах послухати, що скажуть про перспективи НВК. «Учора ми спробували домовитися, де нас зможуть прийняти, то скрізь почули категоричні відмови через карантин, бо наша область уже в «червоній» зоні. Тому не приймуть нікого ні в масках, ні в скафандрах – заборонено! Однак після карантину ми реалізуємо цю ідею, поїдемо в Полтаву, поспілкуємось з обласними керівниками» – запевнив голова громади. А ще пообіцяв особисто вивчити питання, чи дійсно через дорогу від маячківського дитсадка зберігаються сільськогосподарські хімікати і чи несуть вони загрозу для здоров’я дітей, про що говорили лівенчани. «На це ми будемо належним чином реагувати» – сказав він.
Остаточно долю Лівенського НВК вирішить найближча сесія сільської ради