Так і збігли роки, і набралося їх за плечима у Софії Антонівни вже чималенько. Якраз сьогодні перший день літа подарував їй славне 85-річчя.
Дата: 01.06.2021 21:11
Кількість переглядів: 317
У Софії Антонівни ЗЕЛЕНСЬКОЇ життя складалося як і в багатьох ровесниць: пережила і період окупації під час Другої світової, хоч було їй тоді лише п’ять років, і голод у сорок сьомому, і тяжкі роки відбудови народного господарства. Трудову діяльність почала у колгоспі на молочнотоварній фермі, а коли вийшла заміж, перейшла працювати у маячківський філіал Нехворощанського побуткомбінату, де у швейній майстерні одягала односельчанок у красиві плаття, блузки, сарафани.
Так і збігли роки, і набралося їх за плечима у Софії Антонівни вже чималенько. Якраз сьогодні перший день літа подарував їй славне 85-річчя. Першими привітали син і невістка – добре, що живуть поруч, через дорогу. «Я оптимістка і дуже терпляча, - посміхаючись, каже бабуся, розповідаючи про себе. – Багато лиха бачила в житті, тож і цю біду якось переживу. Бо у мене є гарна невісточка Наталочка».
Ювілярка згадує, як ще торік город сапала і світлицю прибирала, а потім ноги відмовилися носити, ще й травма додалася. І тепер бабуся прикута до ліжка, тому без дітей-помічників ніяк. Але добре, що на схилі літ вона огорнута любов’ю і теплотою рідних.
Привітав іменинницю і голова громади Віктор ДУБОВИЧ, побажавши винуватиці торжества довголіття і бадьорості духу, подарувавши букет квітів.
