«ЦЕ ПРОСТО КРИК ДУШІ!»
Дата: 09.07.2021 21:29
Кількість переглядів: 337
Приємно, коли нашу громаду хвалять, ставлять за приклад, відзначають в її житті помітні зміни у кращий бік. І дуже прикро, коли окремі особи не пишаються цими досягненнями, а стараються напаскудити – інакше й не скажеш!
«Сьогодні у мене серце завмерло, коли побачила біля дитячого майданчика, що між адміністративним будинком та сільським Будинком культури, потоптані, понівечені саджанці павловнії, – розповідає заступниця голови громади Світлана КАЛІНІЧЕНКО. – Учні школи з макових зернинок пророщували й кілька місяців леліяли тендітні рослинки, потім ми дружно висаджували їх у громадських місцях. Для вас же висадили, люди добрі, не у себе вдома! Щоб для вас колись виросло красиве дерево, гарно зацвіло. А в результаті… Це просто крик душі! Саджанці були накриті старими відрами, щоб їх захистити від вітру – тепер ті відра відкинуті набік, рослини знищені. Для чого? З якою метою? Кому прагнули зробити зло?».
«Хочу звернутися до батьків: будь ласка, старшим своїм дітям, які самостійно розважаються на майданчику, поясніть елементарні правила поведінки, попросіть не шкодити. Якщо відпочиваєте з малими дітьми – слідкуйте за ними! І пам’ятайте, що в будь-якому разі відповідальність за скоєне лежить на дорослих».
Крім павловній, у Соколовій Балці хтось потоптався по маленькій сосонці, теж нещодавно висадженій. «Треба негайно встановлювати камери відеоспостереження, – підсумовує С.Калініченко. – Бо одна безсовісна людина може перекреслити старання кількох…».
До речі, ця ситуація не є винятковою. У Нехворощі, приміром, таку ж павловнію, висаджену в парку, поклювали хазяйські індики. Хіба не свідомо їх випускають і залишають без догляду? Хто вважає центральний парк пасовищем для своєї домашньої птиці?
Коли підлітки відпочивають і, даруйте за грубе слово, насвинячать десь біля столика на пляжі, – це дуже погано, бо неприємно бачити ознаки чийогось безкультур’я, але залишки бенкету можна прибрати. Можна, зрештою, відремонтувати і поламаний столик чи лавочку. А коли не від великого розуму і не від гарного виховання вони нівечать молоді саджанці дерев – таке неподобство має набагато сумніші наслідки, бо рослина гине і на її місце висадять нову хіба наступної весни. Рік на те, щоб дерево росло і вкорінялося, втрачено.
Апелювати до совісті таких «бешкетників», на жаль, мало сенсу, якщо тієї совісті у них ніколи й не було.
