ХОЧ СЕСІЯ І ТРИНАДЦЯТА…
Дата: 17.09.2021 23:35
Кількість переглядів: 5819
Можливо, порядковий номер сесії «налякав» окремих депутатів, чи були на те якісь інші поважні причини, але з 22-х обранців прийшли на пленарне засідання лише 13. «У такій кількості ми ще ніколи не збиралися», – зауважив голова громади Віктор ДУБОВИЧ і перед оголошенням порядку денного привітав депутатів-іменинників, які відзначили дні народження у міжсесійний період, а Олегові БЕРШАКУ вручили букет квітів, адже він іменинник якраз сьогодні.
Розпочавши роботу, спочатку надали слово кобеляцькому блогеру й активісту Павлу ГУНЖЕЛЮ. Той уже вдруге приїздить до Нехворощі, аби переконати наших депутатів у необхідності створення комунального підприємства, яке могло б займатися газопостачанням. «Це не заборонено діючим законодавством, і якщо вивчити питання ґрунтовно, то тут вигода для громадян є очевидною» – говорив Павло Олександрович і цього разу, але знову нікого не переконав. Депутат Володимир ЗАМУЛА та головуючий на сесії Віктор Дубович внесли пропозицію цього питання не відкидати зовсім, а повернутися до нього тоді, коли буде надано детальний бізнес-план, з якого буде видно всі ризики і вигоди, і перелік покрокових дій, бо надто багато тут «білих плям». На перепоні може стати не тільки бюрократична тяганина, а й відсутність потрібної кількості коштів для тендерної закупівлі газу.
Власне, про брак коштів ішлося й під час обговорення бюджетних питань (доповідала спеціаліст з бухгалтерського обліку фінвідділу Віта ПЕТРИЧЕНКО). Цю проблему попередньо обговорювали на засіданні профільної комісії, про що ми розповідали на цьому сайті. Віктор Дубович знову звернув увагу на мізерну суму перевиконання бюджету і так само назвав найбільшим поглиначем коштів галузь освіти. Навів такі цифри: торік за 9 місяців на освіту було витрачено 18 мільйонів гривень, а цьогоріч за такий же період – 25 мільйонів 340 тис. Це, як уточнила начальниця відділу освіти Ірина ШЕРСТЮК, з урахуванням державної субвенції, проте очевидне зростання витрат і з місцевого бюджету. Є тут об’єктивні чинники (ріст мінімальної заробітної плати, придбання ще одного шкільного автобуса, тощо), але багато і суб’єктивних, про які говорив голова громади. Найперша проблема – невпорядкованість штатів. Приміром, у Соколовобалківському дитсадку є оператор газової котельні, а в Андріївському немає, у Шедіївському є, у Маячківському немає. Це тому, що для котла низького тиску не обов’язково треба навченого оператора. Те саме із завгоспами – у трьох дитсадках є, у двох немає. «Тому скрізь повинно бути однаково, відповідно до норм», – зазначив головуючий.
Далі Віктор Олександрович згадав такий факт: коли діти з’їхалися у Нехворощу на футбольні змагання, то нехворощанські і маячківські були у спортивній формі, приємно подивитися. «А соколовобалківські дітки приїхали як від батька Махна – хто в чому». «Коли ми як депутати відвідували Соколовобалківську школу, то про відсутність спортивної форми для дітей-футболістів директорка нам нічого не говорила», – зауважив на це депутат Володимир Замула. «Якось їхала повз Нехворощанську школу і бачила на території прибиральниць. Усі в однакових халатах, зразу в око кидається. А в нашу зайди – також хто в чому», – додала заступниця голови Світлана КАЛІНІЧЕНКО. «Я розумію, коли директорку захищає колектив, бо разом працюють, хтось її просто боїться. Але не розумію позиції батьків, чиї діти ходять в цю школу. Невже їм до вподоби така «махновщина»? Хіба вони не бачать, який там директор, як вирішує шкільні проблеми? – відреагував на репліки колег Віктор Дубович. – Ми виділяємо сьогодні 49 тисяч на заміну вентиляційної системи на кухні, яка не працює 25 років! Чому досі ні в кого до неї руки не доходили? Настає зима, а в закладі не зроблено ні реконструкції опалення, ні оптимізації приміщення. За цю роботу треба було братися ще з ранньої весни. Як при нинішніх цінах на газ опалюватимемо таку споруду, де лише 76 учнів, я не знаю… Зате директорка два місяці добросовісно відпочивала, тепер хворіє і на наше запрошення на сесію не приїхала. Як у тій байці Крилова: «Лето красное пропела, оглянуться не успела, как зима катит в глаза». Ми з цією байкою зіткнемося вже за місяць, і весь негатив, упевнений, піде на владу».
Висловивши свою думку, Віктор Олександрович дав доручення керівництву відділу освіти негайно взятися за впорядкування штатів у закладах освіти. А ще – оптимізувати приміщення Соколовобалківської школи, аби взимку опалювати тільки одну його половину і діти навчалися у теплій частині.
Потім депутати затвердили тариф на вивезення твердих побутових відходів для установ та організацій в сумі 325 гривень за один кубічний метр. Схвалили вступ нашої громади до Полтавської обласної асоціації органів місцевого самоврядування (інформувала заступниця голови громади Ольга ХОМЕНКО). Надали згоду на розроблення комплексного плану просторового розвитку території нашої СТГ (інформувала начальниця відділу архітектури, містобудування, капітального будівництва та інвестицій Інна ЧЕРНУХА). Внесли зміни до штатних розписів Нехворощанської бібліотеки та Лівенського СБК (інформувала головний бухгалтер Ірина КОЛЬБА) і затвердили розпорядження голови СТГ (інформувала заступниця Зоя КОРОЛЕНКО).
Насамкінець розглянули низку земельних питань (інформувала начальник відділу земельних ресурсів Олена ШИЙКА), але не в повному обсязі через наявність менше двох третин депутатів.У «різному» депутати знову повернулися до освітянських проблем і знову в центрі обговорення стала Соколовобалківська школа. Повели мову про те, що обставини спонукають понизити її на один ступінь через малокомплектність. «Там у десятому та одинадцятому класах лише по чотири учні, а за таких обставин цих класів не повинно бути, треба мінімум п’ять!», – з прикрістю говорили депутати із Соколової Балки. Натомість начальниця відділу освіти Ірина ШЕРСТЮК запевнила, що станом на перше вересня там і значилось по п’ять учнів, що дозволяє формувати окремі класи. «Але ж після восьмого числа двоє дітей пішли в інші заклади, і документи забрали, ми ж усіх учнів знаємо!», – говорила Світлана Калініченко.
Для з’ясування істини попросили Ірину Миколаївну Шерстюк зателефонувати до керівництва школи і говорити з увімкненим голосовим зв’язком. З першого разу додзвонитися до заступниці директорки Людмили Миколаївни ДЕРЯГИ не змогли. «Мабуть, на уроці», – зробили висновок і зателефонували до іншої заступниці Олени Тимофіївни МАСЛАК. На просте запитання: «Скільки у вас учнів у десятому та одинадцятому класах?» вона відповісти не змогла, пообіцявши «відшукати Людмилу Миколаївну, та точно знає». Тоді, не чекаючи, доки триватимуть пошуки, наважилися набрати директорку Світлану ЗЕМЛЯНУ. «Ми розуміємо, що вона хворіє, але запитання у нас не складне, до того ж все-таки телефонують депутати з пленарного засідання, а не абихто», – зазначив В.Замула. Світлана Борисівна слухавку взяла і на те саме запитання відповіла (дослівно): «Ірино Миколаївно, я вдома хвора. Всього у школі 76 дітей. В одинадцятому класі п’ять, у десятому… Боюсь заплутатись, треба дивитися по цифрах. Ми ж вам передали всю мережу».
Ірина Шерстюк: «Нас цікавить тільки цифра, скільки там учнів».
Ірина Земляна: «Ірино Миколаївно, можна я похворію дома? Дякую!» (короткі гудки).
Після почутого на якусь мить в залі засідань запала тиша. «Ні, ну це серйозно? – посипалися репліки від депутатів. – Легше коника в житі знайти, ніж порахувати десятикласників у Соколянці».
Врешті-решт у слухавці почувся голос Людмили Деряги. Вона зачитала по п’ять прізвищ учнів з десятого та випускного класів, але присутні на сесії її односельці поставили цю інформацію під сумнів. А Віктор Дубович звернувся до директорки Нехворощанської школи Тетяни ГРИЦАЙ: «Скільки у вас одинадцятикласників?». Та у відповідь: «Дев’ятнадцять». «Ви їх усіх знаєте?». «Ну звичайно! Можу хоч зараз назвати кожного поіменно». «А в Соколовій Балці директорка не знає й чотирьох, це нормально?».
На такій дещо веселій і водночас мінорній ноті головуючий оголосив сесію закритою.
