ПРИВІТАЛИ ШАХТАРЯ
Дата: 23.09.2021 16:38
Кількість переглядів: 466
Олександр Гордійович ОЛЕФІРЕНКО – корінний донеччанин. Двадцятирічним юнаком влаштувався працювати на вугільну шахту «Лідієвка» і безперервно 38 років віддав цій важкій і небезпечній роботі. А дружина його родом із с. Шедієве, тож коли обоє вже були на заслуженому відпочинку, вирішили переїхати на Полтавщину, в Нехворощу.
«Ми з 1994 року тут, і завдяки цьому стали довгожителями, – посміхається Олександр Гордійович. – На берегах Орілі повітря чисте, свіже; а над Донецьком, було, як глянеш з літака, то місто ніби в тумані. Там же заводи, фабрики, шахти, терикони, і все димить цілодобово. Моїх ровесників уже давно немає, а я радий, що живу в цьому селі. Оце вже й до 85-річчя дожив…».
«Чотирьох онуків і чотирьох правнуків ми діждали, – приєднується до розмови дружина Раїса Андріївна. – Син Юрко рано пішов за Межу, але тут поруч донька Ірина, вона у школі працює. Всі навідуються до нас. Оце ось сестра моя Ольга Андріївна приїхала із Шедієвого, і наша перша помічниця зайшла до хати – Катя ЖОРНЯК з центру надання соціальних послуг. Словом, без уваги не буваємо…».
Раді старенькі, що голова громади Віктор ДУБОВИЧ і його заступниця Зоя КОРОЛЕНКО приїхали привітати Олександра Гордійовича з 85-річчям. «Я скільки живу, а ніколи ще не приймав поздоровлення від керівників, – розчулився ювіляр. – Наказ не хворіти і ще довго жити буду виконувати!».