«Якби я був директором школи»
Дата: 03.10.2021 21:37
Кількість переглядів: 707
Колись серед учнів-старшокласників популярним було написання твору на тему «Якби я був директором школи». Таким чином діти могли пофантазувати над тим, що змінили б вони у своєму навчальному закладі, аби хоч на день дістався їм «портфель» його керівника.
Сьогодні інші умови й інший, більш демократичний час. Тож діти вже можуть не тільки помріяти над зошитом з української мови, а й практично спробувати себе у ролі і вчителів, і представників шкільної адміністрації. Таку можливість їм дає день учнівського самоврядування, що в опорному закладі «Нехворощанський ЗЗСО І-ІІІ ст.» давно став щорічним і кожного разу проходить у переддень професійного свята працівників освіти.
Готувалися до нього «вчителі» заздалегідь: обирали, в якому класі кожен хотів би провести уроки і з якого предмету; знайомилися з навчальним матеріалом, який потім викладали учням молодших класів; підбирали цікаві факти і писали конспекти. А вже коли практично взяли на себе відповідальність за життєдіяльність школи, то навіть контролювали дисципліну і робили зауваження непослухам. Тобто відбулося, як кажуть, повне занурення у професію педагога.
Час з 8-ї до 13-ї години минув швидко, і ось «педагоги»-старшокласники зібралися на підсумкове засідання. Привітати їх прийшла справжня керівниця закладу Тетяна ГРИЦАЙ разом зі своїми заступницями Людмилою Юріївною ЖОРНЯК і Надією Дмитрівною ШЕРСТЮК. Тетяна Леонідівна відзначила, що перший крок до набуття практичного досвіду вчителя в усіх був успішним, усі впоралися із завданням і готові поділитися враженнями.
Голова учнівського самоврядування Каріна ХАРІНА, якій дісталася посада «директорки», зізналася, що досі навіть не здогадувалася, скільки різних питань належить вирішувати упродовж дня. «І все це в умовах, коли школа гуде, як вулик, дитячим гамором, а тобі треба зосередитися» - розповідала Каріна.
«Заступник з навчальної роботи» Богдан ЛЕВАДНИЙ: «Мені було цікаво і водночас важко, бо справді, роботи дуже багато і ти всього не встигаєш. То йшов на урок, то поспішав у бібліотеку, то належало зібрати характеристики, пройтися по класах і так далі. Потім підбити підсумки, аби тепер доповісти: 16 старшокласників провели 32 уроки, опитали 50 учнів, виставили 14 оцінок високого рівня, 15 достатнього, 5 середнього та 2 низького рівня. Крім того, серед старшокласників проводилося опитування, хто з них має бажання після школи продовжити навчання у педагогічних вузах. Серед сьогоднішніх вчителів» таких виявилося п’ятеро. Мені ж робота у складі адміністрації закладу сподобалась, хоча на собі відчув, наскільки вона складна».
«Заступниця з виховної роботи» Владислава ЛИТВИН: «Відсьогодні хочу, аби всі учні нашого закладу розуміли, наскільки важкою є робота вчителя. Діти всі різні, й до кожного треба підібрати той «ключик», завдяки якому твої прагнення дати знання не будуть марними. Я провела лише один урок зарубіжної літератури у п’ятому класі, мені це сподобалось, хоча не всі діти були активними. Розумію, що я для них була новим вчителем і вони соромились відповідати на мої запитання. Крім цього я збирала інформацію, хто в яких класах відсутній, перевіряла щоденники, призначала чергових у фойє школи та в їдальні, і так далі. Втім, робота педагога цікава».
«Педагог-організатор» Ілона КОТОВА розповіла, як слідкувала за дотриманням дисципліни учнями, за порядком у їдальні й в актовій залі, як готувала презентації.
«Вчителька» Аліна СОЛОДКА теж зізналася, що складність роботи педагога була для неї відкриттям. «Я відчула, як буває приємно, коли діти тебе слухають, прагнуть запам’ятати передані тобою знання, стараються навчатися. І навпаки, дуже прикро, коли хтось ігнорує завдання вчителів, бешкетує. Але в мене все пройшло добре і розчарувань не було. Проте в майбутньому педагогом себе не бачу».
Поділилася враженнями і Тетяна Грицай. Вона звернула увагу, що 20 завдань, які були поставлені перед «колегою» Каріною Харіною на один день – це лише невелика частина тих обов’язків, які доводиться виконувати справжньому керівнику школи, не кажучи вже про адміністрацію закладу загалом. «Бо крім адміністративної роботи, у мене бувають уроки за розкладом, різні онлайн-вебінари, тестування, тощо. Працюємо без обідньої перерви, але роботу свою любимо, хоч вона і непроста. А сьогодні, завдяки вам, ми з Людмилою Юріївною вперше за багато-багато часу могли на годину залишити школу і піти в сусіднє кафе випити кави. В інші дні такої можливості не маємо. Тому я вдячна усім вам за ініціативність і за старанність, за креативний підхід до дня учнівського самоврядування. Можливо, у майбутньому хтось із вас ще передумає і наважиться обрати для себе професію педагога, то можу запевнити: не пожалкуєте. Адже навчати дітей – це не тільки відповідально, це ще й почесно і благородно. Бо недарма кажуть, що професія вчителя – від Бога, а всі інші професії – від учителя».
