ТАК І ХОЧЕТЬСЯ СКАЗАТИ ОКРЕМИМ ОСОБАМ: «ЛЮДИ, МАЙТЕ СОВІСТЬ!»
Дата: 28.11.2021 09:38
Кількість переглядів: 439
З ранньої весни і до кінця осені ми хвалимось здобутками нашої громади: там парк заклали, там новий квітник висадили, там кущі троянд купили і місце відпочинку ними прикрасили… І все це нібито для нас, для людей, тобто для всіх загалом і кожного зокрема. Особливо приємно, коли навколо якоїсь доброї справи односельці єднаються в толоку і беруться до роботи.
Але минає час, і наші парки та клумби стають не окрасою села, а банальним місцем для випасання худоби та домашньої птиці. І хоч тут ключове слово «домашня», проте нерідко її можна побачити не біля садиби господаря, а вільно блукаючою в пошуках їжі просторами центрального парку або на стадіоні. Чи можна таке уявити з-поміж цивілізованих людей?
За свіжою травою свійські качки нерідко «зачісують» клумбу біля Будинку дитячої та юнацької творчості. Не встигли позавчора відкрити пам’ятний знак на честь жертв Голодомору, як наступного дня його відвідав табун індиків і рясно всіяв навколишню територію, в тім числі доріжку до пам’ятника, своїм послідом. Кілька разів їх «ловили на гарячому» під час клювання листя павловнії, коли молоді саджанці ще не скинули його на зиму. Нерідко подібне траплялося й біля Будинку культури, де ті ж індики, набивши вола, полюбляють відпочити прямо на сидіннях – такі собі «глядачі» в очікуванні «концерту», що залишають потім після себе ве-еликі «білети»…
Було б це смішно, аби не доводилось сумувати від подібних «сільських пейзажів». Як кажуть, хтось колись м’ясо їстиме, а ви, громадяни, любуйтесь!
І що цікаво: усі знають господарів цієї птиці, інколи навіть соромлять, а віз… тобто індики, й досі там!
А нещодавно у Нехворощі з’явилася ще одна «диковинка». Така, що хоч туристів гукай полюбуватися, коли на подвір’я сільського комунгоспу виходить отара кіз! Дехто спочатку навіть подумав, що то адміністрація підприємства завела міні-ферму для покращання свого бюджету. Яке ж було розчарування, коли з’ясувалося, що в рогатих тварин господарем є приватна особа, котра живе поруч. Але всю навколишню територію, вочевидь, вважає своєю і користується нею, коли заманеться. Тепер кози вже й до парку добралися, до індиків поближче.
Важливо зазначити, що жодного разу їх господаря не бачили, коли нехворощани толокою виходили висаджувати берізки чи павловнії, які тепер можуть бути банально з’їденими! Не жаль власникам тварин чужої праці, аби лиш кізоньки напаслися. І власники птиці жодного разу не приходили з віником підмести територію біля клубу чи дитячого позашкільного закладу, або на тротуарних доріжках, помічених їхньою птицею. Ніби так і повинно бути!
Отож небайдужі нехворощани справедливо обурюються, не бажаючи спостерігати в центрі села цей зоопарк. Надсилають адміністраторам сайту власноруч зроблені фото – ціла колекція їх назбиралася з літа. Мабуть, ці випадки вже повинні стати темою для обговорення на засіданні адміністративної комісії. Щоб пояснити хазяям: завели худобу й птицю – контролюйте їх випасання в інших місцях, адже трав’янистих просторів у Нехворощі вдосталь! А парк і клумби – не пасовище, їх створено для прогулянок з дітьми та відпочинку, а не для топтання індичачого посліду.
