A A A K K K
для людей із порушенням зору
Офіційний сайт Нехворощанської громади
Полтавська область, Полтавський район

Сьогодні у Надії Петрівни особливий день, ювілейний, бо їй виповнилося 85

Дата: 01.02.2022 19:06
Кількість переглядів: 470

Надію Петрівну СЕРДЮК знають не тільки односельці – жителі села Лівенське, де вона віддала педагогічній праці 37 років. Це ж скільком учням вона дала свої знання, скількох навчила життєвої мудрості! Розлетілися її учні в далекі та близькі краї, і кожен узяв із собою часточку тепла, подарованого колись учителькою російської мови та літератури…

 

Свого часу Надія Петрівна теж навчалася у цій школі. Навчалася охоче, тому перед здобуттям свідоцтва про закінчення семирічки вимріяла для себе професію педагога, і продовжила навчання у Великосорочинському педагогічному училищі імені М.Гоголя, де здобула спеціальність вчительки початкових класів. Та не зразу доля привела її до учнів, перші дев’ять років трудового стажу довелося віддати роботі бібліотекарки в Чутівському районі. Потім рік читала українську мову та літературу в Губарівській семирічці, і тільки в 1961-му знову переступила поріг рідної Лівенської школи. Дуже любила свою професію, ще п’ять років працювала після набуття права на заслужений відпочинок - до 1997-го. А її любили учні за доброту і справедливість. Нині хтось та й зателефонує з колишніх випускників, здоров’ям поцікавиться, новини розкаже, і теплішає на серці сивої вчительки. Поважають і колеги та односельці, бо вона й донині така ж допитлива, уважна, жваво слідкує за суспільним життям.

 

Сьогодні у Надії Петрівни особливий день, ювілейний, бо їй виповнилося 85. Отож прийняла багато поздоровлень на свою адресу. Зокрема, від заступника голови нашої громади Миколи ЗАВЕЗЬОНА і депутатів Василя БІЛОКОНЯ та Віктора САКЕВИЧА. Завітавши у світлицю ювілярки, вони принесли букет квітів, гостинці-подарунки та щирі поздоровлення. Натомість господиня теж дякувала гостям за візит, керівництву громади – за добру традицію вітати ветеранів з ювілеями, а Василю БІЛОКОНЮ як колишньому колезі – за постійну допомогу. Адже нині Надія Петрівна живе сама, і хоч доньки та онуки навідуються до мами й бабусі, все ж іноді доводиться звертатися з проханням у чомусь підсобити. І Василь Володимирович не відмовляє.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь