ПРО ЗНАЙДЕНІ ГРОШІ ТА ШАХРАЙСТВО КЕРІВНИЦІ Все це чули сьогодні депутати, котрі зібралися на 24-ту позачергову сесію восьмого скликання
Дата: 12.04.2022 22:20
Кількість переглядів: 330

ТА ШАХРАЙСТВО КЕРІВНИЦІ
Все це чули сьогодні депутати, котрі зібралися на 24-ту позачергову сесію восьмого скликання. Їм належало розглянути десять питань. Традиційно першим з-поміж них було бюджетне, інформувала заступниця голови СТГ Ольга ХОМЕНКО. Йшлося про необхідність виділення коштів на підвезення гуманітарної допомоги та на створення продуктового резерву для тимчасово переміщених осіб, які проживають у нашій громаді. На даний час таких 402 чоловік, з них 117 дітей. «А насправді ці цифри можуть бути удвічі більшими, бо не всі реєструються» – додав очільник громади Віктор ДУБОВИЧ. І повідомив, що в плані гуманітарної допомоги є велика підтримка народного депутата Костянтина КАСАЯ. Бо за рішенням обласної військової адміністрації у кожній громаді повинен бути запас для переселенців на випадок блокади: крупи, макарони, борошно, цукор, консерви, олія, масло, чай, кава, печиво, питна вода і т.п.
Другим питанням затвердили структуру та чисельність Нехворощанського Центру первинної медико-санітарної допомоги. Заступниця голови Зоя КОРОЛЕНКО інформувала, що нинішні штати трьох амбулаторій та Шедіївського ФАПу залишаються незмінними, створюється лише адміністрація ЦПМСД у складі керівника, бухгалтера та головної медсестри. «Це початок розбудови нашого нового закладу», – зауважив В.ДУБОВИЧ, додатково інформуючи присутніх, що у Маячці вже поновив роботу стоматологічний кабінет, молода лікарка дала згоду працювати і в Нехворощі. Також відповів на критику представниці Соколової Балки, яка в коментарях дорікала керівництво громади в закритті стоматологічного кабінету в її селі. «Але ж нам поставили умову платити з бюджету заробітну плату стоматологу, який практикує приватним чином і бере за те з пацієнтів гроші. Це все одно, що доплачувати автомеханіку, бо нікому буде заклеїти шину». При цьому Віктор Олександрович запевнив, що і в Соколовій Балці обов’язково запрацює стоматкабінет, але на даний час там обладнання напіврозібране і не придатне до використання.
Далі затвердили розпорядження голови СТГ про призначення з 15 квітня директорки ЦПМСД. Зоя КОРОЛЕНКО повідомила, що відбувся конкурс на цю посаду, в ньому взяла участь жителька Нових Санжар Інна КОБА. Головуючий представив її присутнім: Інна Олександрівна має медичну освіту, а головне – великий управлінський досвід. Вона очолювала селищний комунгосп, потім – Новосанжарську селищну раду й показала себе як ефективний менеджер. Тепер очолюватиме нашу галузь охорони здоров’я. «Таких треба в нашій громаді!» – схвалили присутні, привітавши І.КОБУ з призначенням.
Четвертим питанням у порядку денному стояла пропозиція закриття Шедіївського ДНЗ «Веселка». Начальниця відділу освіти Ірина ШЕРСТЮК пояснила, що в селі дуже мало дітей дошкільного віку – нині там менше десяти вихованців, з них лише троє віком від 5 років. Бувають періоди, коли жодна дитина дитсадок не відвідує. Проте в рік утримання в дитсадку однієї дитини обходиться місцевому бюджету в середньому по 92 тисячі гривень. Процес ліквідації в разі схвалення цього проєкту рішення триватиме до вересня. Однак депутати його не схвалили, посилаючись на воєнні дії в державі. Депутат Володимир ЗАМУЛА зазначив, що тут є ризик залишити четверо працівниць без заробітку в цей складний період, і радив не поспішати, а повернутися до цього питання після перемоги. Водночас висловив невдоволення роботою Центру надання соціальних послуг, де «мають промислову швейну машинку, але пошити розгрузки з цупкої тканини відмовилися, тоді як Галина Іванівна ХОВРАТ і Люба Іванівна КАРЮК погодилися у себе вдома безкоштовно виготовити ці потрібні солдатам речі».
В.ДУБОВИЧ запропонував активніше залучати працівниць дитсадка до впорядкування територій, аби завантажувати їх роботою.
Надалі присутні слухали чи не найголовніше питання, заради якого, власне, й скликалася позачергова сесія. Говорити про нього почали ще на попередній сесії 6 квітня. Тоді Віктор ДУБОВИЧ інформував присутніх, що в листопаді 2020 року у Нехворощі помер самотній безрідний чоловік, якого доглядала соціальна працівниця. Коли готували його похорон, п’ятеро працівників Центру надання соціальних послуг знайшли під матрацом пакунок з грішми. Наступного дня директорка Центру повідомила про це В.ДУБОВИЧА. «Йшлося про 50 тисяч гривень та 9 чи 10 тисяч доларів – я точно не пам’ятаю», – розповідав голова громади. Порадившись, як бути в такій неординарній ситуації, вирішили скласти акт з описом знахідки і доручити їх зберігання очільниці установи, аби через рік вирішувати, на які цілі їх можна витратити законним чином. Акт підписали всі п’ятеро свідків тієї події.
Через кілька місяців директорка повідомила керівництво громади, що вона самочинно витратила якусь суму на придбання меблів для Центру. Їй пояснили, що такі дії є незаконними і поставили вимогу повернути надібрані гроші.
Коли минуло більше року після смерті господаря коштів і не виявилося спадкоємців на його майно, в сільраді стали думати, як краще скористатися знайденими грішми. Народилася ідея спрямувати їх на придбання соціального житла – в селі продаються і квартири, і будинки, де можна поселити лікарів чи інших спеціалістів, потрібних у громаді. Коли ж директорку Центру попросили принести гроші, вона, зробивши здивований вигляд, запитала: «Які гроші? Не було ніяких грошей! І ніякого акту не було!».
Це говорила керівниця соціальної установи (!), держслужбовиця (!), покликана захищати права одиноких непрацездатних громадян (!). Людина, якій ці громадяни довіряли, яку пускали у свої оселі, доручали не тільки гроші, а й власну долю.
«Як нам змити цю пляму? – ледь не в розпачі запитував голова громади і себе, і колег-депутатів. – Як дивитися пенсіонерам в очі? Це ж ми призначали цю людину і ми довіряли їй безмежно, покладаючись на її порядність!».
«Як вам жити серед нехворощан з цією ганьбою, що ви нам усім скажете?» – звернувся В.ДУБОВИЧ вже до керівниці Центру.
Вона ж, як і раніше, спокійно запевнила, що «грошей не було, і ніякого акту тоже не було». Навіть звинуватила керівництво громади в тому, що «ви все самі придумали і мене сюди визвали, щоб опозорити!».
На це Віктор ДУБОВИЧ зауважив, що «жодного дня я з вами працювати не буду!». У відповідь всі почули: «Я й сама вам заяву напишу!».
Так було тиждень тому. За цей час Віктор ДУБОВИЧ звернувся до правоохоронців. Ті приїхали у Нехворощу, опитали учасників події. Дехто намагався «викручуватися», дехто зі свідків навіть почали обурюватися: мовляв, по якому праву вимагаєте ті гроші, коли вони мають належати Центру надання соцпослуг?! Їм пояснили, що ті гроші належать громаді й ними повинні розпоряджатися депутати, а не адміністрація Центру. Заодно попередили, що викрити це шахрайство не складно, а в умовах воєнного стану покарання за нього більш суворіше, ніж за мирного часу.
Зрештою, свідки написали пояснення, в яких зізналися, що гроші таки ж знаходили, бачили їх на власні очі й навіть перераховували, під актом підписувалися. Директорка також зізналася, що намагалася привласнити знайдені долари і з тією метою власноручно порвала первісний акт. В супроводі поліцейського з’їздила додому, звідки привезла гроші. Водночас написала заяву на звільнення.
Ця історія мала цікаве продовження. Оскільки в громаді вже пішли розмови про «липкі руки» начальниці Центру соцпослуг, одинока пенсіонерка одного з наших сіл зателефонувала до Віктора ДУБОВИЧА і попросила якнайскоріше приїхати до неї. Коли Віктор Олександрович переступив поріг її хати, бабуся стала розповідати, що теж хотіла залишити по собі для громади власні заощадження, бо не має родичів, але після почутого засумнівалася, чи варто довіряти будь-кому. І власноручно передала свої сто тисяч гривень, заповівши їх витратити на потреби місцевої амбулаторії. На сесії голова громади повідомив, що на ці гроші складено відповідні документи, їх теж покладуть на спеціальний рахунок і в майбутньому на них придбають якесь медичне обладнання.
Оскільки бабуся зробила свій подарунок від душі, «не для піару», то просила не називати її прізвища. Віктор Олександрович озвучив лиш ініціали – «В.М.С.». І пообіцяв, що після офіційного відкриття у Нехворощі ЦПМСД ім’я благодійниці все-таки буде назване, тому що воно повинне увійти в історію відродження медичного закладу Нехворощі. Як і прізвище того чоловіка, який залишив по собі гроші, що теж підуть на користь громади.
«Ось вам приклад непорядності і людяності, шахрайства і доброти, нахабства молодої людини і щедрості пенсіонерки. Такі бувають контрасти!» – підсумував В.ДУБОВИЧ.
Отож на завершення цієї теми депутати своїми рішеннями доручили сільраді відкрити спецрахунок для зберігання знайдених і переданих в дарунок грошей, затвердили розпорядження голови про звільнення керівниці Центру надання соцпослуг з посади та вивели її зі складу членів виконкому сільської ради.
У «різному» мова йшла про організацію роботи місцевих добровольчих формувань. Присутній на сесії член виконкому Станіслав ДЕРЯГА цікавився можливістю виділення з місцевого бюджету коштів на придбання бензину для потреб соколовобалківського формування. В.ДУБОВИЧ пояснив, що це не передбачено законодавством, тому навіть якби ми й хотіли, Держказначество такі платежі не пропустить.
Далі В.ЗАМУЛА поцікавився, чому ж все-таки у нашій громаді з’явилося друге формування? Чим це виправдано? Чіткої, аргументованої відповіді від С.ДЕРЯГИ не прозвучало, окрім як «розмитих» аргументів на кшталт «це законом не заборонено» та «для тебе ж ГОРОБЕЦЬ наче красна тряпка» (це він В.ЗАМУЛІ про керівника свого формування). Натомість Володимир Іванович аргументував свою позицію: громада у нас маленька і два окремих формування не повинно бути, бо це тільки ускладнює всю роботу, адже потребує налагодження комунікацій між двома окремими групами. «Для чого це? На всіх повинен бути один командир, який координує діяльність, розробляє графік чергувань тощо, а в нас кожен тягне ковдру на себе. Хіба не можна об’єднатися? Мета ж у нас нібито спільна! Але виходить, що одне формування охороняє всю громаду, а інше – тільки Соколову Балку».
Зрештою, обмін думками перейшов у суперечки та взаємні звинувачення, під час яких Станіслав ДЕРЯГА назвав роботу депутатів «суцільним словоблудством». Його присоромили і попросили спочатку розповісти про свою діяльність у виконкомі, членом якого він є вже цілий рік, «а конкретної роботи не видно». Відповідь була короткою: «Підніміть протоколи засідань і там побачите мою діяльність».
Не бажаючи продовжувати суперечки, голова подякував депутатам за роботу.