ЧЕРГОВА СЕСІЯ
Дата: 06.07.2022 22:18
Кількість переглядів: 1455
Сьогодні в Нехворощанському СБК було не менш спекотно, ніж за його межами. Хіба лиш з тією різницею, що повітря на вулиці нагріло липневе сонце, а в залі засідань, де проходила 26 сесія, атмосферу «підігрівали» пристрасті серед присутніх. Бо крім шістнадцяти депутатів тут були представники Соколової Балки. Їх цікавив розгляд питань щодо виділення коштів на оснащення двох добровольчих формувань (ДФ) та підготовка школи до навчального періоду. Тож після інформації начальниці фінансового відділу Любові НОМЕРОВСЬКОЇ, яка зачитала лист командира ДФ-1, депутата Олександра РОМАНЕНКА з викладеними в ньому потребами придбати різноманітну військову амуніцію на суму від 800 тис. грн. до 1 млн. 780 тис. грн., почалося жваве обговорення. Спочатку Олександр Петрович пояснив, що їх формування перебуває на першій лінії оборони, оскільки знаходиться на межі двох областей, тому й список потреб складався відповідно до бойового розпорядження військової частини, якій підпорядковується ДФ. До того ж потреби варто поділити на дві частини: першочергові й другорядні, які не вимагають негайного вирішення. До першочергових належить забезпечення ДФ бензином та соляркою. Перед тим фінансова служба сільради вивчала, як можна матеріальні цінності, придбані за рахунок бюджету, передати добровольчому формуванню, яке не веде бухгалтерського обліку. О.Романенко показав копії документів, як цю проблему вирішували в інших громадах. Зокрема, через відповідну Програму, яку пропонував розробити і затвердити на наступній сесії. Депутати погодилися з цим, взявши до відому клопотання командира.
Депутат Володимир ЗАМУЛА звернувся до командирів обох ДФ – Олександра РОМАНЕНКА та Олексія ГОРОБЦЯ з проханням пояснити їхню місію на території громади. При цьому докоряв добровольців у вибірковому підході до порушників комендантського часу та інших вимог воєнного періоду на території Соколової Балки. Навів приклади, коли на «не своїх» трактористів чи паліїв сухостою наганяли страху погрозами оштрафувати, натомість на дії «своїх» закривали очі й вони безборонно виїздили вночі у степ. «Лише товариство «Чиста криниця», моє господарство та Владислава КИВИ подавали інформацію про роботу в нічні години, решта ж соколовобалківських фермерів – ні! Й до них жодних претензій! – говорив Володимир Іванович, звертаючи увагу на відсутність співпраці добровольців з односельцями. – Отож і не зрозуміло, кому що можна, а кому що заборонено, які ваші вимоги і які наші права. Ми, як депутати, повинні реагувати на це, тому й озвучую свої запитання до вас».
Заступниця голови СТГ Світлана КАЛІНІЧЕНКО теж поцікавилась, чому коли жінки-землевпорядниці виконували свої професійні обов’язки, тобто обміряли земельну ділянку, до них приїхали добровольці у військовому камуфляжі й зі зброєю, «почали перевіряти документи, влаштували допит». Командир ДФ-2 Олексій ГОРОБЕЦЬ пояснив, що жінки мали в руках GPS-навігатори і могли «знімати координати, а для чого і для кого – ми й перевірили».
Також відповів на запитання В.Замули й зазначив, що обидва добровольчі формування створювалися рішенням сесії СТГ, тому як командир він готовий написати звернення, аби так само за рішенням сесії розформувати підпорядковане йому ДФ-2.
У дискусію вклинився Іван ГЕРАЩЕНКО, який заявив, що жінки злякалися не озброєних чоловіків, «а тому, що землю дерибанили і їх спіймали на гарячому!».
На це В.Замула висловився так: «Рано чи пізно війна закінчиться, а жити ви будете в рідному селі, тому всім нам треба залишатися людьми, не створювати проблем один одному і не брязкати зброєю перед жінками. Це не додає вам авторитету». Озвучив особисту позицію і щодо величезних потреб формувань: «Говоритиму відверто: ви «воюєте» на диванах, однією рукою тримаючись за зброю, іншою – за своїх дружин. А чимало хлопців зараз відбивають атаки, перебувають під ворожими обстрілами. То може краще купити берці тим, хто сидить в окопах, а ви й у кедах можете постояти?».
Звісно, на це не змогли промовчати соколовобалківці Іван ГЕРАЩЕНКО і Станіслав ДЕРЯГА, які схильні звинувачувати односельця В.Замулу в усіх бідах і висловлювалися на його адресу досить грубо й образливо. Тому зала засідань наповнилася гучними і часом агресивними викликами з обох боків, зливаючись в суцільний гул.
Давши можливість усім досхочу наговоритися, головуючий висловив особисте бачення ситуації: «Я з першого дня своєї каденції закликаю всіх до співпраці. Коли будемо ворогувати, перетягувати ковдру тільки на себе, нічого путнього у нас не вийде. Тим більше у цих складних обставинах, коли країна воює, нам треба гуртуватися, а не висувати претензії один до одного. Ми ж не відмовляємося допомагати, ми розуміємо важливість захищатися від ворога, але тут сидять законно обрані депутати, яким виборці делегували право розподіляти бюджет, вирішувати долю громади і так далі, й до них я бачу неповагу. Кожен може опинитися на їх місці, якщо особисто зробить щось корисне для села, завоює авторитет, набере необхідну кількість голосів і тим здобуде моральне право когось у чомусь звинувачувати. Ми ж сьогодні чуємо претензії від людей, які далекі від фінансового законодавства, які не були депутатами, бо їх не обрали, проте вони думають, що все можна вирішити дуже просто: проголосував і гроші пішли. А так не буває!».
Наступне питання – не менш подразливе: стосовно тепломодернізації Соколовобалківської школи. Л.Номеровська зачитала листи-звернення директорки з проханням виділити кошти на ті чи інші потреби, потім В.Дубович надав слово Світлані ЗЕМЛЯНІЙ. Вона почала з традиційних нарікань: мовляв, на неї постійно здійснюється тиск, у тім числі й через соцмережі. Вона не розуміє суті претензій до неї. Сільську раду звинуватила у перешкоджанні вирішення будь-яких питань, у небажанні допомагати і виділяти кошти, а голову громади – у спробі відібрати шкільну землю та у «схилянні до корупційних дій». Всі контраргументи вона відкидала, і не тільки від В.Дубовича, а й від депутатів з Соколової Балки та від Любові Номеровської. На захист С.Земляної голосно висловлювалися І.Геращенко, С.Деряга та О.Горобець. Мовляв, директорка не повинна брати в руки болгарку і пиляти систему опалення чи дертися під дах ліпити кахельну плитку. На їх погляд, всіма господарськими питаннями повинна займатися сільрада, «бо це її прямий обов’язок». З їх реплік треба розуміти, що замовляти проєктно-кошторисну документацію, шукати підрядників, контролювати хід робіт – то все клопоти засновників закладу, які «не хочуть працювати».
«Яка тоді роль директорки у цьому процесі? – запитував В.Дубович, перед тим категорично заперечивши всі звинувачення на свою адресу, назвавши їх надуманими й неправдивими. – І чому з жодним керівником немає таких проблем, як з вами, Світлано Борисівно? Як же вони вирішують свої проблеми? Ви хочете сказати, що – порушуючи закони? Ми приводили до вас проєктантів, деякі документи вже й виготовили – на ремонти покрівлі, на опалення, на утеплення приміщення і т.д., тільки вас у цьому процесі не було, ви вчергове десь відпочивали. Коли директори інших навчальних закладів самостійно шукають шляхи вирішення проблем, готують приміщення до навчального року, проводять ремонти, ледь не щодня телефонують, перепитують, то від вас – тільки листи-вимоги і жодної пропозиції. За тепломодернізацію ще й не бралися, але ви вже у відпустці, бо закон на вашому боці. Коли додому рушаєте о тринадцятій, то й законів не боїтесь. Якби всі мали вашу позицію, то громада вже давно лягла б. Вся проблема у вашій амбітності: ви бачите себе царицею, але трон під царицею невдовзі розпадеться. Школа з кожним роком дужче й дужче занепадає. І найбільш прикро, що більшість соколовобалківців бачать це і мовчать. Але як не мовчати, коли адміністрація школи зводить порахунки з неугодними – з тими, хто її посміє критикувати. За критику можна легко зостатися без роботи. Там булінг з дітей перейшов на дорослих».
Власне, в цих суперечках не прозвучало нічого нового. З того можна зробити висновок, що й після зустрічі в сесійній залі годі сподіватися на порозуміння з Світланою Земляною, яка зі свого боку того порозуміння і не прагне. Виходить, мала рацію одна з депутаток, говорячи на одній з попередніх бюджетних комісій, що Світлана Борисівна не знаходила спільної думки ні з ким з керівництва – ні попереднього, ні теперішнього, ні Новосанжарщини, ні вже Нехворощанщини. Усі її не розуміють, всі на неї тиснуть, ставлять перед нею незаконні вимоги і до неправомірних дій спонукають, не так про неї пишуть тощо, лише вона в усьому права. Тож як навчальний заклад починатиме опалювальний період – питання риторичне. «Знову перед нами тупик» – підсумував голова громади.
Витративши на розгляд лише двох питань півтори години і втомившись від галасу в залі, депутати пришвидшили свою роботу. Оперативно затвердили звіт про використання коштів на поповнення статутного фонду Нехворощанського ЦПМСД (це питання обговорювалося на бюджетній комісії), затвердили Програму підтримки медичних закладів, погодили приймання майна з Новосанжарського ЦПМСД у нашу громаду (інформувала керівниця ЦПМСД Інна КОБА). Внесли зміни до Програми організаційного забезпечення діяльності соціального захисту населення в громаді та заслухали інформацію про стан правопорушень на території Нехворощанщини упродовж першого півріччя (загалом правоохоронці зареєстрували 105 повідомлень про різні правопорушення, про це присутніх інформувала заступниця голови СТГ Зоя КОРОЛЕНКО). Підтримали Програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2022-2025 роки (йдеться в основному про встановлення системи централізованого оповіщення людей у випадку ракетної небезпеки). Погодили передачу коштів підрядникам на завершення ремонту дороги до Маячки. Продовжили термін дії встановлених торік місцевих податків і зборів та розглянули кілька земельних питань (інформувала начальниця відділу земельних відносин Олена ШИЙКА). А також погодили виділення одноразової матеріальної допомоги заявникам на їх лікування. Після того Віктор ДУБОВИЧ подякував депутатам за роботу.
