У ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ
Дата: 09.08.2022 14:29
Кількість переглядів: 157
Андріївський дитсадок «Дзвіночок» сміливо можна назвати найкращим у нашій громаді. Варто зайти на подвір’я, оглянути головний корпус – там всюди відчуваються затишок і турбота про дітей. Взяти хоча б міні-зоопарк, де живуть білка, фазани, голуби. Всередині є куточок народознавства. І навіть якось незвично не бачити в цьому закладі головних його господарів – щебетливу малечу. Виною тому – війна, тож діти не відвідують дитсадок з весни. Тому працівники використали цей час для дрібних ремонтів та підтримки порядку, для догляду за територією, в тім числі прилеглою до подвір’я. Бо поруч – молодий березовий гай, куди регулярно водили дітей на прогулянки, де спостерігали за змінами у природі, вчилися любити навколишній світ.
Звісно, є й певні проблеми – скажімо, годилося б замінити гойдалки і каруселі на більш сучасні, або хоча б освіжити фарбою наявні, відремонтувати літній павільйон, однак ці питання не на часі, бо діти дитсадок не відвідують.
«Та ми хоч завтра готові прийняти дітей, – каже завгосп закладу Лілія ЛИТВИН. – Дуже хочемо, щоб нарешті повернулося звичне життя».
Лілія Миколаївна знає тут, як мовиться, кожен закуток, бо колись тривалий час і сама очолювала цей заклад, доки передала його в надійні руки молодій колезі. Отже, вона розповідає заступниці голови громади Зої КОРОЛЕНКО про те, чим займався колектив дитсадка упродовж літа. В основному робочий час використовували на впорядкування території, вже чотири рази довелось викошувати траву. Неодноразово виходили і на громадські роботи, доглядали квітники, прибирали біля сільського клубу, пам’ятника Слави, біля кладовища і т.д.
Нещодавно тут організували прогулянкову групу, але діти збиралися лише кілька разів, і то в основному прийшли діти з вимушено переміщених сімей, далі ця справа чомусь «затихла». Тому одна надія – на відновлення повноцінної роботи, але на даний час це можливо тільки за наявності надійного та обладнаного за всіма вимогами укриття. На жаль, Андріївський дитсадок такого не має. Хіба думав хтось про війну, коли зводилося нове приміщення? Звісно, ніхто підвалу не передбачав і не проєктував. А за його відсутності «запуск в роботу» неможливий, це знають і працівники закладу, і батьки його вихованців. Залишається лиш одне – чекати на Перемогу.
