2 грудня - Міжнародний день з рабством
Дата обрана не випадково. Саме 2 грудня 1949 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами.
За даними Організації Об’єднаних націй в світі налічувалося понад 40 мільйонів рабів, за даними Global Slavery Index цей показник сягає 46 мільйонів осіб. Чверть людей, які знаходяться в рабстві, – це діти.
Дослідниками виносяться чіткі критерії щодо визначення категорії рабського стану людини по відношенню до навколишнього соціуму. Існують сучасні форми рабства, такі як сексуальна експлуатація, торгівля людьми, продаж наречених, шлюби з примусу (цей показник склав більше 15 мільйонів осіб), ряд форм дитячої праці, насильницьке вербування дітей для використання у збройних конфліктах та боргова кабала. Рабська праця використовується здебільшого в будівництві, промисловості, риболовецькій галузі та сільському господарстві. До рабів, на жаль (і це реалії сучасного світу!), відносяться й ті, хто народився в неволі.
Близько 19 мільйонів жертв примусової праці знаходяться в приватному секторі, близько 2 мільйонів експлуатуються державними або повстанськими угрупованнями.
На жаль, Україна залишається країною постачання, транзиту та поступово стає країною призначення для торгівлі людьми. Випадки торгівлі людьми також зафіксовані всередині України. Торгівля людьми заборонена й карається законом України за статтею 149 Кримінального кодексу України.
Звичайно, «нові раби» не носять кайданів, їх не пропонують відкрито на ринках, як то було в прадавні часи, на них ніхто не має легальних прав, тому що в усіх країнах рабство заборонено. Тим не менш, люди перетворюються на «товар», який можна продавати й купувати, використовувати як завгодно, а потім викидати як непотріб. Тому торгівля людьми вважається сучасною формою рабства і розглядається на міжнародному рівні як злочин, що карається законом.
Найважливішими завданнями кожної держави є запобігання торгівлі людьми, покарання злочинців, які здійснюють торгівлю людьми, та надання повного спектру допомоги особам, які постраждали від цього ганебного явища.
Згідно зі статтями 14 та 15 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.
Статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, встановлюється на строк до 2 років, який може бути продовжено не більш як на 1 рік, що є підставою для отримання разової матеріальної допомоги в розмірі трьох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб (діти віком до 6 років; діти віком від 6 до 18 років; працездатні особи; особи, які втратили працездатність), установлених на момент звернення особи за матеріальною допомогою.
В 2019 році такий статус отримали 4 мешканці міста Суми, з початку 2020 року – 1 особа. Постраждалим особам департамент соціального захисту населення Сумської міської ради перерахував разову матеріальну допомогу в загальній сумі 28,3 тис. грн.
Пам’ятайте, що стати жертвою торгівлі людьми може кожен, незалежно від статі, віку, рівня освіти чи кваліфікації!
