5 грудня – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ВОЛОНТЕРА
Це свято засновано ще у 1985 році за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН. В сучасній Україні волонтерський рух розпочався в 1990-х роках, а офіційно його визнали 10 грудня 2003 року постановою Кабінету Міністрів.
Вважається, що волонтерський рух бере початок після Першої світової війни, коли у 1920 році у Франції, під Страсбургом, був реалізований перший волонтерський проєкт за участі німецької і французької молоді, в рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в місцях найбільш запеклих боїв між німецькими та французькими військами. Пізніше цю естафету підхопила Індія, і рух поширився світом. У 1987 році в світі налічувалося 80 мільйонів волонтерів, на початок ХХІ ст. – понад 100 мільйонів.
Волонтерство закладене в генетичному коді українців. Багата традиціями культура нашого народу завжди давала настанови щодо способу життя в українському суспільстві, звичаї ставали законами, якими керувались люди щодня. Одним з них було побратимство – духовне споріднення та взаємодопомога, що забезпечувало допомогу в скрутну годину.
Найбільш потужний сплеск українського волонтерства відбувся у 2014 році, бо саме революція Гідності дала поштовх розвитку волонтерського руху в нинішній Україні. Люди жертвували усім: часом, грішми, часто здоров’ям і життям. Нині величезний тягар турбот несуть на собі волонтери у війні з російськими окупантами, вони добровольцями йдуть на фронт, збирають допомогу, везуть на передову все, що потрібне нашим захисникам, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймають біженців, здають кров пораненим, знаходять потрібні ліки, виплітають маскувальні сітки й готують напівфабрикати, смаколики та борщові набори.
Сучасна історія боротьби за незалежність України доводить усім, що волонтерство – це стовідсотково покликання, прагнення щирої і високодуховної людини зробити світ кращим, допомогти кожному, хто потребує захисту і підтримки. Це потужний громадський рух, неймовірний імпульс високого добра, найшляхетніша людська діяльність.
Ми пишаємо волонтерами нашої громади, котрі сьогодні всебічно допомагають нашим воїнам-землякам, які воюють з російськими агресорами. Пишаємося тим, що їх багато в кожному селі Нехворощанщини, багато з них об’єдналися у волонтерські групи, як от у Соколовій Балці чи «Доброзичливі нехворощанки». Однак зараз навіть немає можливості перераховувати всіх, аби не забути жодну людину, яка доклала бодай маленьку часточку своїх зусиль для наближення Перемоги. Та й не всі волонтери афішують свою допомогу, яка попри це є досить відчутною і помітною.
Тож дорогі волонтери! Прийміть щиру вдячність за вашу працю, за сміливість, наполегливість, за вміння розпізнати потреби людей і вчасно допомогти, за ваші палкі серця, що зігрівають людські душі! Нехай ваше добро повертається до вас сторицею! Здоров’я вам, сил, невичерпної енергії, однодумців і людської вдячності!
З повагою – голова громади
Віктор ДУБОВИЧ
