І з сьогоднішньою вранішньою зорею для них – дванадцяти випускників Маячківського навчального закладу, – почалося доросле життя.
Дата: 24.06.2023 22:03
Кількість переглядів: 54
Дитинство вальсом відлітає,Кружляють пари мов у сні.
Це ваша юність вас стрічає,
Дитинства ж – промайнули дні...
І з сьогоднішньою вранішньою зорею для них – дванадцяти випускників Маячківського навчального закладу, – почалося доросле життя. Не зовсім самостійне, бо поруч – батьки, які ще довго ділитимуть щоденні клопоти, підставлятимуть надійне плече, радітимуть успіхам, даватимуть розумні поради. Вчора вони теж стояли на урочистій лінійці і хвилювалися не менш за своїх синів та доньок, а ще… крадькома змахували гарячі сльози. Бо щирим і надто зворушливим видався сценарій випускного, де були традиційні вітання від керівника школи Василя Маслея, від заступниць голови громади Зої Короленко та Іванни Полухіної. Була найголовніша мить свята – вручення свідоцтв про повну загальну середню освіту та про здобуття професії тракториста-машиніста категорії А1. Вручалися і подарунки – від голови громади Віктора Дубовича та сувеніри від педагогів. У свою чергу і випускники передали в руки В.Маслея великий стенд, виготовлений власноруч, який займе почесне місце у шкільному музеї й нагадуватиме про цьогорічний випуск.
Теплі слова про випускників мовила класна керівниця Світлана Куценко, якій В.Маслей вручив «орден» за терпіння та любов до своїх учнів.
Приємним сюрпризом став виступ ансамблю барабанщиків «Ліра», що діє при школі під керівництвом Сергія Романченка. Юні артисти ретельно готувалися до цього виступу, тож вийшли на очі глядачів у яскравих патріотичних костюмах. Варто зазначити, що їх виготовлення спонсорував керівник місцевого ФГ «Губарівське» Ілля Алєксандров, а пошила їх кравчиня із Соколової Балки Тетяна Сухомлин. Цю інформацію озвучили ведучі свята, а глядачі подякували благодійникам аплодисментами.
Сльози у присутніх накотилися в ту мить, коли до дітей вийшли батьки – з напутнім словом і хлібом-сіллю. Бо побажання їхні були актуальними у цей тривожний час: щоб війна не торкалася їх долі, щоб втілювали свої мрії під мирним небом, і щоб не заростали стежини до рідної хати і рідної школи…
Потім тата й мами закружляли з випускниками в танку, а насамкінець простелили перед синами й доньками великий рушник як символ чистої і довгої долі. Ставши на нього, діти символічно переступили поріг з дитинства у свою дорослість.
Завершальним акордом став вальс. Прощальний. Бо хоч і будуть у майбутньому їхні зустрічі в цих стінах рідного закладу, але прийдуть вони сюди вже не як учні, а як випускники 2023-го. Напевне, згадаються їм і «ковідний» 2021-й, і захмарені війною наступні роки, що завадили сповна відчути радість та позитивні емоції від шкільного життя. Але он-лайн уроки, часткова відсутність «живого» спілкування не зламали молоде покоління! Віримо, що не зламають і майбутні труднощі, які зустрічатимуться на життєвих дорогах. Бо ж вони – представники покоління незламних! І в їхніх серцях житимуть побажання керівника школи: засинати з мрією, а прокидатися – з метою!
Олександр ЗІНЧЕНКО,
фото автора
