22 липня в останню земну дорогу проводжали загиблого воїна Сергія Анатолійовича БОРСУКА
Дата: 23.07.2023 22:21
Кількість переглядів: 177
22 липня у селі Соколова Балка було багатолюдно… Сумна подія зібрала тут і місцевих жителів, і шедіївців, мешканців усієї громади. Всі були у глибокій скорботі, адже в останню земну дорогу проводжали загиблого воїна Сергія Анатолійовича БОРСУКА. Героя, нашого земляка, захисника України.
Море сліз, горе і відчай, біль і ненависть – суміш почуттів, які застигли у спекотному повітрі над домовиною полеглого…
Сергій Анатолійович народився 26 березня 1991 року в мальовничому приорільському селі Шедієве, у звичайній сільській родині Анатолія Миколайовича та Світлани Володимирівни Борсуків. Навчався у місцевій школі, потім – у Херсонському профтехучилищі, де здобув спеціальність газоелектрозварювальника. Там, на херсонській землі, познайомився зі своєю майбутньою дружиною Оленою Михайлівною. Невдовзі Сергія призвали на строкову службу, тож Олена чекала, писала на Житомирщину листи. Після служби вони одружилися, стали жити в рідному селі Сергія, котрий працював трактористом в агропідприємстві. А наприкінці 2013 року в їхньому будинку з’явилася нова радість – донька Вікторія, котра наповнила хату щастям і надіями.
Проте світлі надії подружнього життя жорстоко обірвала російська агресія. У 2015-2016 роках Сергій Анатолійович був учасником антитерористичної операції, служив у Мукачівській гірничопіхоті 128-ї бригади, боронив Луганськ, Авдіївку, Піски.
Повернувшись додому, став працювати у колективі товариства «Чиста криниця». Тоді ж сім’я переїхала жити в Соколову Балку, де придбала будинок. У 2020 році в подружжя народилася друга донька Аня. Батько був прикладом для дітей, умів дати лад у господі, мав і багато друзів, маючи характер товариської, життєрадісної людини.
Після повномасштабного вторгнення росії Сергій пішов боронити Україну від окупантів. Рідним обіцяв повернутися з Перемогою, та не судилося…
16 липня стрілець-зенітник зенітно-ракетного відділення зенітно-ракетного взводу, солдат Сергій Анатолійович Борсук загинув смертю хоробрих внаслідок військових дій поблизу села Лиман Перший Куп’янського району Харківської області. А 22 липня соколовобалківська земля прийняла нашого Героя у свої вічні обійми.
Під час траурного мітингу на сільському кладовищі перед присутніми зі словами жалю виступили заступниці голови громади Зоя Короленко та Світлана Калініченко, представник Новосанжарського РТЦК (військкомату) Юрій Пов’якало та представник товариства «Чиста криниця» Олександр Пархоменко. Церемонію поховання провів настоятель Нехворощанської Свято-Миколаївської церкви Олександр Василевський.
Господи, збережи наших воїнів, які так несправедливо гинуть на фронтах української землі від зброї хижих чужинців!
Боже, дай рідним Сергія сил і витримки пережити цю непоправну втрату!
Щирі співчуття його друзям, однокласникам, односельцям.
Царства небесного і світлої дороги Вам, товаришу солдате!
Ваш подвиг неможливо оцінити!
Вашу жертву в ім’я Миру і Перемоги недопустимо забути!
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! Вони продовжують боронити нас у лавах Небесного Війська.
Пам’ятаймо про це!
