Про сімейні форми виховання
Батьки дають дитині любов, тепло, турботу, виховання, навчають, передають досвід поколінь, традиції, а також, представляють та захищають її інтереси.
Звісно, всі діти мають зростати в сім’ях рідних батьків, але коли це не можливо, то альтернативою біологічної родини можуть стати сімейні форми виховання, а саме:
сім'я патронатного вихователя, передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини в сім’ї на період подолання нею, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Термін перебування дитини не більше шести місяців;
дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) - це окрема сім’я, або особа, що не перебуває у шлюбі (батьки – вихователі), яка взяла на виховання та спільне проживання не менше, як п’ять дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування (вихованців). Водночас загальна кількість дітей, включаючи рідних, у такій сім’ї не може перевищувати десяти осіб. Це форма постійного влаштування до 18 років, у разі навчання до 23 років, або до закінчення навчання;
прийомна сім'я (ПС) - це сім’я або окрема особа, що не перебуває у шлюбі (прийомні батьки), яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від однієї до чотирьох прийомних дітей. Це форма постійного влаштування до 18 років, у разі навчання до 23 років, або до закінчення навчання;
Всі погодяться, що усиновлення - це пріоритетна форма влаштування і про неї ми поговоримо наступного разу.
Чи знали ви, що не всі діти, які отримують статус дитини, позбавленої батьківського піклування, можуть бути усиновлені, наприклад:
діти, які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;
діти, батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;
діти, батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою, що підтверджується ухвалою слідчого судді (суду);
діти, батьки яких перебувають у розшуку органами Національної поліції, пов’язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;
діти, батьки яких не можуть виховувати дитину, у зв’язку із їх тривалою хворобою, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов’язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;
діти, батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин перебування батьків на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11;
діти, батьки яких є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України “Про оборону України”, за формою, встановленою Мінреінтеграції;
діти, батьки яких позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України “Про оборону України”, за формою, встановленою Мінреінтеграції;
діти, які розлучені із сім’єю, визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” (за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження)
не можуть бути усиновлені.Батьки дають дитині любов, тепло, турботу, виховання, навчають, передають досвід поколінь, традиції, а також, представляють та захищають її інтереси.
Звісно, всі діти мають зростати в сім’ях рідних батьків, але коли це не можливо, то альтернативою біологічної родини можуть стати сімейні форми виховання, а саме:
сім'я патронатного вихователя, передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини в сім’ї на період подолання нею, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Термін перебування дитини не більше шести місяців;
дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) - це окрема сім’я, або особа, що не перебуває у шлюбі (батьки – вихователі), яка взяла на виховання та спільне проживання не менше, як п’ять дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування (вихованців). Водночас загальна кількість дітей, включаючи рідних, у такій сім’ї не може перевищувати десяти осіб. Це форма постійного влаштування до 18 років, у разі навчання до 23 років, або до закінчення навчання;
прийомна сім'я (ПС) - це сім’я або окрема особа, що не перебуває у шлюбі (прийомні батьки), яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від однієї до чотирьох прийомних дітей. Це форма постійного влаштування до 18 років, у разі навчання до 23 років, або до закінчення навчання;
Всі погодяться, що усиновлення - це пріоритетна форма влаштування і про неї ми поговоримо наступного разу.
Чи знали ви, що не всі діти, які отримують статус дитини, позбавленої батьківського піклування, можуть бути усиновлені, наприклад:
діти, які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;
діти, батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;
діти, батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою, що підтверджується ухвалою слідчого судді (суду);
діти, батьки яких перебувають у розшуку органами Національної поліції, пов’язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;
діти, батьки яких не можуть виховувати дитину, у зв’язку із їх тривалою хворобою, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов’язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;
діти, батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин перебування батьків на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11;
діти, батьки яких є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України “Про оборону України”, за формою, встановленою Мінреінтеграції;
діти, батьки яких позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України “Про оборону України”, за формою, встановленою Мінреінтеграції;
діти, які розлучені із сім’єю, визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” (за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження)
не можуть бути усиновлені.
Такі діти влаштовуються під опіку, піклування родичів, знайомих, а у разі їх відсутності до дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.
Також, найбільший відсоток дітей у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях складають:
великі родинні групи дітей;
діти підліткового віку;
діти з особливими потребами;
діти, які мають поведінкові особливості;
В Харківській області одним із напрямків роботи в системі захисту прав дитини є забезпечення розвитку та поширення альтернативних форм сімейного виховання, розвинено мережу дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, сімей патронатних вихователів.
Служби у справах дітей спільно з фахівцями соціальної роботи здійснюють підбір кандидатів.
Харківським обласним центром соціальних служб щомісяця проводиться навчання таких кандидатів.
Питання розвитку та підтримки сімейних форм виховання на сьогодні є одним із пріоритетних напрямків реалізації державної політики. Конвенцією ООН про права дитини визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння.
Є громади, які мають місцеві програми розвитку сімейних форм виховання, але на сьогодні громадський сектор відіграє важливу роль в рамках допомоги таким сім'ям, у формуванні політики в сфері захисту прав дитини. Громацькі організації мають практичний досвід та спілкуються з сім'ями, розуміють їх проблематику та актуальні питання, які можуть бути вирішені на центральному рівні.
Благодійні фонди – “Волонтери: Дорослі-Дітям” та ”Глобаль2000 дітям України” в рамках проєкту системної підтримки ДБСТ у Харківській області, який фінансується Великою Британією, надають допомогу та підтримку сім'ям.
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) консолідує зусилля на питаннях захисту прав дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, дітей що перебувають у закладах інституційних форм виховання, дітей у сім'ях патронатних вихователів, дитячих будинках сімейного типу, прийомних сім'ях, яких узяли під опіку та інших дітей, які через війну втратили піклування батьків, або сім'ї яких вимушено переміщені.
Реалізує проєкти щодо підтримки сімейних форм виховання, фінансової і благодійної допомоги таким сім'ям, надання технічної та фінансової підтримку уряду для розв’язання питань захисту дітей в Україні та за її межами тощо.
