СЬОГОДНІ У НАШІЙ ГРОМАДІ ВШАНОВУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ ЗАГИБЛИХ ВОЇНІВ-ЗЕМЛЯКІВ
У Нехворощі, на «калінінському» кладовищі, похований Руслан ЩЕРБИНА. Шостого вересня мине рік, як він помер від тяжкого поранення, одержаного під час звільнення селища Високопілля, що у Херсонській області. Свіжа могила, гарний пам’ятник, біля якого вітер розвіває синьо-жовтий український стяг, що ніби стоїть на сторожі Вічного спокою Воїна, Захисника, Героя…
Вранці сюди прийшли з букетами квітів заступниця голови громади Зоя Короленко, директорка сільського Будинку культури Ірина Дяченко, бібліотекарка Оксана Войко та водій сільської ради Анатолій Шийка. Постояти в тихій жалобі, згадати Руслана, подумки подякувати йому за тяжку ратну працю і за віддане життя – це те, що ми можемо віддати йому на знак своєї поваги і вдячності. У такі скорботні хвилини у скронях пульсує лиш одна думка: не забудемо, не пробачимо!
У селі Шедієве біля могили Віктора ХОДАКА зібралися заступниця голови громади Іванна Полухіна, завідувачка сільського клубу Світлана Герасименко, бухгалтерка місцевої пожежної охорони Маргарита Михайличенко та працівник благоустрою Дмитро Михайличенко. Покладаючи букети квітів, вони говорили про те, що Віктор назавжди зостанеться для нас 27-річним юнаком, життя якого обірвала війна, розв’язана росією 9 років тому. Він загинув саме 29 серпня 2014-го, виходячи з так званого «Іловайського котла». Віктор Ходак став першим у списку тих представників Нехворощанської громади, які віддали своє життя за Україну в боротьбі з російськими окупантами.
Маячка, на жаль, теж має загиблого воїна-земляка. Біля могили Сергія РОЗСОХИ, який загинув 22 листопада минулого року в Бахмутському районі Донецької області, сьогодні побували бібліотекарка Ірина Шелемба, працівниці виконкому Марія Чокирлан і Тетяна Валявська на чолі із заступницею голови громади Іванною Полухіною.
Так само букетами та хвилиною мовчання вшановували пам’ять своїх земляків і соколовобалківці, віддаючи шану Олексію ЗНАЙКУ, Сергію БОРСУКУ та двом учасникам АТО-ООС Руслану БЕЗВЕРХОМУ й Олегу ЯКИМЕНКУ, які теж відійшли у Вічність. Їх могили відвідали заступниця голови громади Світлана Калініченко, працівники виконкому Світлана Примасюк і Михайло Побережнюк, бібліотекарка Лариса Курінна та представниця педагогічного колективу місцевого ЗЗСО Тетяна Зінченко.
Навідалися земляки і в село Світлівщину, до могили Олександра МАТЕРІНСЬКОГО. Сумне мовчання, осінні квіти, світла згадка і щира вдячність за неоціненний внесок наших воїнів у всеукраїнську Перемогу, яка обов’язково буде!
Є ще два воїни-земляки, які загинули під час Російсько-української війни, але поховані на Затуринському кладовищі під Полтавою. Це Ігор РАКУЛІН з Андріївки та Анатолій ПЕТРЕНКО з Нехворощі. Ми їх також пам’ятаємо, шануємо, у скорботі та з вдячністю схиляємо голови перед їхнім ратним подвигом в ім’я миру на українській землі.
…Ще зовсім недавно, живучи у 21-му столітті, ми й подумати не могли, що настане той час, коли знову з’являться свіжі могили солдат, яких скосила ворожа куля чи ворожий осколок. Що гинутимуть під ракетними обстрілами і цивільні люди, і навіть діти. Здавалося, що жахіття Другої світової назавжди відійшли в історію, а людство досягло такого рівня розвитку, що вже не може розв’язатися кривава війна в центрі Європи, не може піти сусід на сусіда з метою загарбати його територію. Однак така упевненість виявилася помилковою, бо путінська росія не має меж своєї агресії. Але Україна обов’язково переможе, а ті наші воїни, які віддали життя за її свободу і незалежність, завжди будуть для нас Героями і завжди житимуть у пам’яті земляків. Бо Герої не вмирають!
