І ГОРІХОВІ САДИ, І КРИНИЦЯ
Ідея висадити на території Нехворощанської та Маячківської амбулаторій саджанці волоських горіхів виникла випадково. Якось до директорки нашого ЦПМСД Інни Коби зателефонував Іван Васильович Пікуль із села Любимівка, що в сусідній Михайлівській громаді, і висловив готовність подарувати кілька десятків молодих дерев. При цьому зазначив: «Постійно слідкую за публікаціями на сторінці вашої громади, і завжди приємно читати про те, як ви впорядковуєте території, закладаєте квітники і парки. Скрізь би так! А я от займаюсь вирощенням горіхів, і можу з вами поділитися саджанцями. Хай і в Нехворощанській громаді ростуть та врожаяться любимівські горіхи!».
Після того наші медики поїхали в село до Івана Васильовича, самі накопали в нього на ділянці більше 50 дерев, а наступного дня понад 30 рослин висадили біля Нехворощанської амбулаторії. Решту передали в Маячку, але там спочатку довелося готувати територію, вирубати дикорослі кущі. Під час цих робіт виявили напівзруйнований занедбаний колодязь. Місцеві працівники згадали, що колись він був єдиним у закладі джерелом води, а після підведення централізованого водогону, колодязем перестали користуватися. Добре, що не закидали сміттям, навіть завбачливо накрили шифером. Отже, є шанс відновити! Відразу ж вирішили взятися за цю справу, хоча вертикальна шахта виявилася досить глибокою. Спеціалісти, які згодилися почистити її, виконали роботу на відмінно! Сестра медична Ольга Матвієнко знайшла в односельців бетонне кільце, яке треба було встановити зверху, а колектив амбулаторії за підтримки адміністрації Нехворощанського ЦПМСД зібрали кошти і в Кобеляках придбали дерев’яний зруб. Своїми силами встановили його, по периметру виклали кахельну плитку, також купили новеньке відро і ланцюг. «Вже пили свіжу воду з колодязя» – розповідає керівниця наших медиків Інна Коба. Працівниця благоустрою з Нехворощі Ірина Зінченко передала кущ калини, який висадили біля зрубу. А далі, як уже говорилося, розкинувся молодий горіховий сад, за який від імені нашої громади висловлюємо подяку І.В.Пікулю.