вшанували жертв голодомору
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує жертв Голодомору 1932-1933 років та масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років. Нині цей День пам’яті припадає на 23 листопада.
Сьогодні з цієї нагоди у Нехворощі колективи сільської ради, ліцею, БДЮТ, ЦНСП, ЦПМСД та небайдужі громадяни прийшли до пам’ятного знаку жертвам Голодомору, аби вшанувати земляків, померлих у 1932-1933 роках внаслідок злочинної політики тодішнього більшовицького уряду, покласти квіти і схилити голови у скорботі.
Відкрила захід директорка сільського Будинку культури Ірина Дяченко, яка відзначила важливість цього Дня, щоб жахлива сторінка української історії не забулася, не стерлася з пам’яті нових поколінь. Зачитала спогади своєї бабусі Дарини Іванівни Панченко про Голод 1933-го. Потім надала слово голові громади Віктору Дубовичу, який звернувся до присутніх з короткою промовою:
– Вже минуло більше дев’яти десятиліть відтоді, як комуністичний тоталітарний режим, попередник путінського рашизму, вчинив на нашій землі страшний злочин геноциду, але біль від нього досі відгукується в наших серцях. Зумисно створений голод убив мільйони українців, а долі тих, хто вижив, назавжди скалічив, бо пережиті страждання залишили незагойну душевну рану. Внаслідок Голодомору активний масовий спротив селян загарбницькій політиці радянської системи було припинено.
У нинішній війні росія переслідує ту саму мету, використовуючи схожі інструменти підкорення. Північний сусід знову намагається зламати нашу волю до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал, аби подолати опір українців, провчити непокірних, схилити до лояльності й перетворити тих, хто залишиться, на людей «руського міра» з подальшою асиміляцією та русифікацією. А противників такої політики називає нацистами…
Виступ Віктора Олександровича продовжила бібліотекарка КЗ «Публічна бібліотека ім. О.Левицького» Оксана Войко. Зачитала тематичний вірш поетеси Євдокії Гладкої й запросила присутніх в суботу, 23 листопада, о 16:00 год. долучитися до загальнонаціональної Хвилини мовчання та Всеукраїнської акції «Запали свічку» на знак скорботи за померлими від голоду, віри в Перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди на нашій землі не повторювалися.
Присутні на мітингу теж схилили голови під час хвилини мовчання і поклали букети осінніх квітів до пам’ятного знаку.
До Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років своїх односельців, які пережили ті лихоліття, були замучені штучно створеним тодішньою владою мором, вшанували і в Маячківському старостинському окрузі. Зокрема, у Шедієвому, Лівенському та Маячці працівники закладів культури, виконавчого комітету та благоустрою відвідали пам’ятні знаки, встановлені у названих селах на честь жертв штучного сталінського мору; вшанували хвилиною мовчання земляків, на долю яки випали ті жахіття; поклали квіти.
Скорботні заходи, приурочені до 91-ї річниці Геноциду українського селянства, пройшли у Соколовій Балці. Зокрема, працівники виконкому, Будинку культури та бібліотеки на чолі із заступницею голови громади Світланою Калініченко відвідали пам’ятний Хрест, встановлений на сільському кладовищі, вшанували загиблих від Голоду земляків.
На жаль, Голодомор не обійшов ні Соколової Балки, ні Андріївки, ні Світлівщини (тоді село звалося Миколаївкою), тут в людей більшовицький режим, що виник в росії, теж забирав зерно й продукти, прирікаючи на мученицьку смерть. І це треба пам’ятати! Розуміти, що й сьогодні російська агресія спрямована на знищення України. 91 рік тому кремлівська влада вбивала нас голодом, сьогодні вбиває військовою зброєю. Але ми вистоїмо! І пам’ятатимемо! Бо не пробачимо!
ПРЕССЛУЖБА ТГ
