"іменини" маленького, але дружного села
Сьогодні на шедіївських пагорбах, що високо піднялися над правим берегом Орілі, до вечора звучали пісні й жарти. На маленький майданчик, що біля молодіжного парку, зібралися не тільки шедіївці, а й гості, аби разом відсвяткувати День села, почути гарну пісню та підтримати оплесками веселий танок, подарувати один одному хвилини радості, тепла і єдності. «Тож нехай у ці хвилини в кожному серці звучить подяка тим, хто оберігає наш спокій! І нехай у кожній душі розквітає віра у Перемогу та мирне майбутнє нашої Батьківщини!», – бажала присутнім ведуча концертної програми.
До вітального слова запросили Віктора Дубовича. «З чого починається Батьківщина? З тієї домівки, де ти народився і виріс, – говорив Віктор Олександрович. – Для багатьох з вас вона знаходиться тут, серед мальовничих шедіївських краєвидів. На жаль, День села доводиться святкувати у важкі часи, коли ворог вдерся на українську землю, багато ваших односельців стали воїнами-захисниками. Велика їм вдячність за те, що ми тут можемо працювати, виховувати дітей і збиратися на такі заходи. Маю надію, що невдовзі все це закінчиться і ми знову заживемо спокійним життям. На жаль, боляче вдарили по наших селах і новітні реформи, і складна демографічна ситуація, але все-таки я вірю в майбутнє сіл. І ще багато-багато літ ваші домівки впиватимуться красою прадавньої Орілі. Хай з кожним роком такі свята будуть більш багатолюдними, хай ваші ниви радують вас врожаями. Посмішок вам, гарного настрою та здоров’я!».
Голові громади вручили запашний і красивий коровай – символ вічності життя та добробуту. Потім покраяли і роздали глядачам.
На жаль, нині жодне свято не обходиться без хвилини мовчання. Так було й цього разу, адже і в шедіївській родині є чоловіки, які загинули в ході війни з російськими загарбниками. Це Ходак Віктор Григорович, Лях Євгеній Валерійович, Борсук Сергій Анатолійович. Залишились батьки без сина, дружина без чоловіка, діти без батька, наречена без нареченого. Тож на пошану тих, хто не злякався, не впав духом, вистояв, не зрадив і пожертвував особистим життям за право інших жити у вільній державі й залишився безсмертним, присутні підвелися з місць і завмерли у мовчанні, схиливши голови…
Щодо концерту, то він був чудовий! Свої таланти глядачам дарували Людмила Лебедин, Марія Чокирлан, Юрій Мастюх, Іванна Івашкевичус, дитячий гурт «Фієста» й андріївські «Бабусі-травниці», тріо «Розмарин», гурт «Волошки» та гурт гітаристів «Настрій». Музичний дует у складі Юрія Мовчана та Володимира Явтушенка виконав жартівливу п’єсу «Веселий настрій». А ось гурт «Бабоньки-голубоньки» не тільки співав, а й затанцював самбу!
Коли прозвучала остання пісня, ведуча Галина Герасименко подякувала усім, хто допоміг влаштувати свято, підставив плече, долучив свої організаторські здібності. Дякувала й заступниця голови громади Іванна Івашкевичус – односельцям, котрі прийшли підтримати і створити святкову атмосферу; усім своїм аматорам сцени та самодіяльним артистам з сусідніх сіл: Андріївки, Маячки, Коновалівки. А також працівникам Нехворощанського БДЮТ, які безкоштовно пригощали бажаючих солодкою ватою, а кумедні аніматори веселили дитячий гурт. Поруч діяли батут і надувна гірка, тож і малеча не нудьгувала!
До речі, варто нагадати, що костюми та карамелізатор для виготовлення солодкої вати придбала Полтавська газонафтова компанія, і вкотре подякувати їм за це – надійним партнерам, які підтримують соціальні проєкти в нашій громаді, дбають про підростаюче покоління.
Дорослі теж мали можливість не тільки подивитися концерт, а й сфотографуватися біля чудової фотозони та посмакувати шедіївсько-полтавськими галушками!
Свято закінчилося, але в серцях залишилося тепло. Бо День села – це не лише концерт, це можливість відчути єдність, побачити усмішки сусідів, порадіти за своїх дітей і гордитися тим, що ми разом творимо історію рідного краю.
Шедіївці вкотре довели, що їхнє село – не лише квітуче, а й працьовите, дружне, гостинне. І так буде завжди!
Олександр ЗІНЧЕНКО.
прес-служба громади
