Нема благороднішої справи тут, в тилу, окрім як підтримувати наших воїнів, бо вони цього потребують і дуже чекають.
Минув найкоротший для України рік. У 2022-му для всіх нас були тільки січень і лютий, бо далі ми не помітили гарної української весни, не скористалися літніми відпустками, не насолодились чарівною осінню та, зрештою, не відчули тієї казковості й романтичності, які завше приносить настання Новоріччя. Все це для нас перекреслила путінська орда. Боляче усвідомлювати, що у страшному для України році залишилось багато наших захисників та цивільних, з якими ми більше ніколи не побачимось, які могли б ще довго жити, аби фашистська росія не розв’язала криваву війну. Тож ніколи не забудемо і ніколи не пробачимо тим, хто приніс нам багато горя. Але ми, українці, - незламний, нескорений, невтомний народ, тому продовжуємо робити кожен те, що можуть наші руки. А можуть вони багато чого. Доки наші найкращі захисники боронять рідну землю, решта українців допомагають їм, хто чим може.
18:16 06.01.2023